Енергетичний ресурс
Ми маємо величезні ресурси, які чомусь не використовуємо. Але для нашого майбутнього це може мати сумні наслідки. Сьогодні ми говоримо про «зелену» енергетику, про відновлювані джерела енергії, про енергоефективність. Черговий випуск «Відкритої Європи» ми присвятили сонячній та вітряній енергетиці, розбиралися з «зеленим» тарифом та спілкувалися з винахідниками та ініціативними сумчанами, які вже сьогодні рухаються у напрямку енергетичної євроінтеграції.
Згідно Угоди про асоціацію з ЄС ми маємо чимало зобов’язання саме у цій сфері. На порядку денному – 58 завдань, з яких виконано тільки п’ять, і ті стосуються виключно маркування енергоефективності побутових приладів, ламп та світильників.
Але у перспективних планах наша країна зможе створити нову сучасну енергетичну мережу, яка не тільки забезпечить сталий енергетичний розвиток, але і дозволить знизити вартість послуг для населення та підвищити їх якість.
Окрім того, Україна має Директиви у сфері енергоефективності, а місто Суми свій План сталого енергетичного розвитку до 2025 р. Зокрема, певним чином саме на виконання Директиви 2012/27EU в сумських освітніх закладах (а це і школи, і садочки, і центри позашкільної освіти) вже не перший рік проводяться навчання з енергоефективності, організовуються агітбригади, а на загальноміському рівні влаштовують Дні сталої енергії. І кожен із цих заходів має наблизити нас до зменшення викидів СО2, зупинити зміну клімату.
Отже, поговоримо про нюанси енергетичної євроінтеграції, про «підводні камені», про досягнення наших співвітчизників та про досвід країн ЄС.
Страны Евросоюза планируют до 2050 года перевести большинство энергоемких сфер общественной жизни на возобновляемые источники электроэнергии. 20% из них придется на солнечную энергию.
Согласно Парижскому соглашению, подписанному в рамках Конвенции ООН про изменение климата, мировое сообщество и европейские страны в частности согласились с тем, что до 2050 года большинство энергозатратных сфер экономики и общественной жизни должны быть переведены на альтернативные источники энергии. Одно из наиболее значимых мест среди них занимает солнечная энергия. Так, начиная с 2020 года страны Евросоюза постепенно будут переходить на возобновляемые источники энергии, в том числе и солнечные панели.
Позитивный опыт
В то же время некоторые европейские страны уже сегодня устанавливают рекорды по переходу на энергию, получаемую из солнечных лучей. Несомненным лидером в этом процессе является Германия. Так, еще в 2014 году там удалось направить в сети 23,1 ГВтч энергии от фотоэлементов, что составило 50,6% суточного потребления. Солнечные панели в Германии установлены практично на крыше каждого дома, как в больших городах, так и в маленьких поселках. Это составляет 90% от всех установленных в стране солнечных батарей. Архитекторы даже начали проектировать дома таким образом, чтобы склон крыши был направлен на южную сторону. К такому результату привела политика немецких властей после аварии на атомной станции «Фукусима» в 2011 году. После трагедии восемь атомных электростанций в Германии были закрыты сразу, а остальные планируется закрыть до 2022 года.
Немного отстают от Германии Нидерланды. Здесь наряду с ветровыми электростанциями активно внедряются технологии, связанные с потребление солнечной энергии. Это нашло отображение в ряде проектов, успешно реализованных в стране. Одним из наиболее примечательных стали так называемые «солнечные дорожки для велосипедистов». Выглядит это примерно так: в велосипедную дорожку вмонтированы солнечные панели, которые накапливают энергию днем и используют ее для освещения велодорожки и работы светофоров в темное время суток.
От солнечных батарей работают также специальные световые индикаторы, предупреждающие водителей автотранспорта о приближении велосипедиста.
Конечно, солнечная энергия – штука сезонная, но во многих странах эту проблему спешно решают благодаря совмещению солнечных панелей с ветрогенераторами, что позволяет обеспечить постоянный поток электричества в сети.
Решения на глобальном уровне
Помимо успешно реализованных локальных проектов европейское сообщество задумалось о решении проблемы выброса СО2 во время выработки электричества на глобальном уровне. Для этого был представлен масштабный проект DESERTEC, подразумевающий установку огромных солнечных электростанций в Сахаре, где интенсивность солнечных дней составляет 3600-4000 часов в год. Проект был презентован еще в 2009 году. Его поддержали крупнейшие компании Германии, включая Bosch и Siemens. Позднее к реализации проекта подключились Италия и Испания. Однако нестабильная общественно-политическая обстановка в странах северной Африки не дала реализовать столь масштабный проект, который позволил бы заменить до 15% импортированной Евросоюзом электроэнергии. В 2013 году из него вышли наиболее крупные инвесторы.
Но, как говорится, свято место пусто не бывает. Несмотря на провал масштабного проекта по строительству солнечных электростанций в Сахаре, правительство Марокко начало реализацию не менее крупного проекта под названием «Уарзазат». Площадь, которую занимают солнечные батареи, установленные в рамках этого проекта, составляет 1,4 млн м2, что равно примерно 200 футбольным полям. Сейчас Евросоюз заявляет о готовности вложить в этот проект до 60% необходимых средств. Эти заявления дают основания полагать, что сейчас самое время говорить о возрождении проекта DESERTEC, хоть и немного в другом исполнении.
Так или иначе, страны Европы в последние годы демонстрируют, что при желании возможно полностью перейти на альтернативные источники электроэнергии за весьма небольшой срок.
ETNSO-E: Енергетична євроінтеграція
Позитивний ефект від енергетичної євроінтеграції на собі має відчути пересічний українець
Об’єднання енергетичних ринків України та Європейського Союзу може знизити ціну на електроенергію в нашій країні майже на третину. Але повноцінне запровадження нової моделі ринку електроенергії заплановане тільки з 2019 р. Кожен українець у перспективі буде платити менше за комунальні послуги завдяки більшій конкуренції постачальників, а останні конкуруватимуть за споживачів зменшенням цін та покращенням якості сервісів.
Реформа у сфері енергетики стала пріоритетом уряду України з 2014 р. У контексті інтеграції енергетичних ринків триває робота над проектом «Дослідження можливості синхронного об’єднання української та молдовської енергосистем з континентальною європейською енергосистемою ENTSO-E». 28 червня 2017 р. компанія «Укренерго» підписала договір про умови приєднання енергосистеми України до європейської енергосистеми ENTSO-E.
Михайло Гончар, президент центру глобалістики «Стратегія ХХІ»:
«У контексті регіональної мережевої інтеграції Україна, як член Договору енергетичного співтовариства та як країна, що має Угоду про асоціацію з ЄС, може розглядатися як партнер для реалізації окремих європейських проектів. Що стосується електроенергії, то наразі Україна має надлишок генерації та невеликий експорт до країн ЄС. Перспективним для української сторони є проект так званого енергомосту до Польщі».
«У травні цього року під час робочого візиту прем’єр-міністра Гройсмана в Брюссель ми залучили кредитні кошти ЄІБ в сумі 136 млн євро, підписавши угоди між Україною, НЕК "Укренерго" - NPC Ukrenergo та European Investment Bank. Ця Програма підвищення надійності підстанцій є частиною комплексної програми автоматизації підстанцій Укренерго та є реальним втіленням заходів #Енергостратегія2035! З технічної точки зору, реалізація Проекту сприятиме інтеграції української енергосистеми з мережею системних операторів передачі електроенергії Європи (Entso-E). З іншого боку, Проект є однією з циглинок, які ми разом закладаємо в процес інтеграції України до електроенергетичного ринку Європи!» - повідомляє заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції Наталія Бойко.
Зміни у законодавстві, підписання важливих інвестиційних угод в цьому секторі наближають кожного українця до можливості отримати якісну і доступну енергію. Завдяки Угоді про асоціацію з ЕС Україна стає частиною енергетичного ринку Європи. Але на сьогоднішній день синхронізація з ENTSO-E є неможливою без повноцінного впровадження нової моделі ринку електроенергії у відповідності до вимог Третього енергетичного пакету.
Проект “Відкрита Європа” фінансується Європейським Союзом. Підтримку у реалізації проекту надає громадська організація “Інститут економічних досліджень та політичних консультацій” та "Європейська правда". Матеріали в рамках даного блоку підготовлені в рамках проекту “Просування реформ в регіони” за сприяння Європейського союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст публікацій є виключно відповідальністю їх авторів та жодним чином не відображає точку зору Європейського союзу.