Я хочу поділитися своїми враженнями з сумською громадськістю, які
виникли у мене після святкування 360-ліття міста Суми. До дня міста була запланована програма заходів різних напрямків. У п’ятницю, 4 вересня (17.00 година) я по запрошенню відвідала культурно-мистецький проект «Вулицями нашого міста» в театрі ім.Щепкіна. Цей мистецький захід входив до «Програми заходів до Дня визволення та 360-ї річниці заснування м. Суми (яка додавалась до Запрошення). Відповідальними особами за цей проект були відділ культури та туризму Сумської міської ради та народна вокальна студія «Авів» єврейської громади. Авторами ідеї та режисерами-постановниками були зазначені Вадим та Єлизавета Шерстюк (керівник студії «Авів»).

Коли я йшла на міський захід, то сподівалась побачить професіну роботу сумських митців, яка була в дусі нашого часу. Але я не очікувала побачити те, що я побачила. Поперше, захід було проведено російською мовою, тоді як всі масові свята і заходи повинні проводитися в Україні державною мовою. Подруге, у мене викликало обурення те, що відбувалося на самому заході. У той час, коли наша держава переживає складні часи під час російської окупації і знаходиться в стані війни з Росією, на святі міського рівня звучали некоректні вирази та дії, які інакше як провокацією не назвеш.

Детальніше: за сценарієм автора проекту в наше місто приїхала молода
дівчина з Ізраїлю, для якої наш сумський хлопець проводив екскурсію.
Почалося все добре, з вишиванок та теплих слів представників Сумської
влади, поздоровлень і нагороджень сумчан. Потім, під час дитячого виступу ми побачили і почули таке. Сумчанин одягає на голову дівчини російський головний убір "кокошник". Вона запитує "Кто я теперь?" Він їй відповідає: «От всех сумчан позволь тебя посвятить в русские люди (російською)». Далі дівчина стрибаючи від щастя вимовляє «Ой, как хорошо, я теперь русская!» і далі на сцену вибігають діти і танцюють російський танець «Калинка, калинка, калинка моя…». Наступними концертними номерами були також російські пісні і танці (ще два номери). Я була шокована і помітила, що в залі запанувала вражаюча тиша. Але ніхто не встав і не обурився, у мене до очей підступили сльози і решту концерту я проплакала, мені вже нічого не було
цікаво. Перед очима промайнули кадри з Воскресенської церкви, де я
недавно була на відспівуванні молодого сумчанина і його похорон. Ми що, скоро і ховати будемо наших хлопців під «Калинку, малинку». Яке нахабство!

Хотіла встати і піти, але потім вирішила додивитися до кінця, чим все
закінчиться. Як громадянка України і патріот своєї держави, я не розумію, чому мені на міських святах показують такі речі, які ображають мою національну честь і гідність. Чому від мого імені і від імені всіх жителів міста Суми іноземка була присвячена в «русские люди»? Як таке могло статися? Чому відділ культури та туризму Сумської міської ради не проконтролював написання сценарію до свята міста, а керівництво театру Щепкіна не стежить, що  відбувається на їхній сцені. Адже, цей захід був надрукований у офіційній «Програмі заходів» міста Суми. Найгірше, що до цього концерту були залучені діти, наше майбутнє. На концерті окрім ведучих, виступали зразкові танцювальні колективи "Артес" і "Амелія". Хто з них у той час, коли громадяни нашого суспільства відмовляються від промислових товарів з російським маркуванням, зважився ставити російські номери, думаючи що вони будуть затребувані нашим суспільством, не знаю. Але ганьба і цим керівникам, які приймають участь у таких акціях. Всього на сцені і у залі було майже тисячі людей, а значить що всі ці люди дали свою згоду «стать русскими людьми» добровільно чи хитрістю, за раніше продуманим сценарієм.

Я й не знала, що я маю відношення до російського народу, тоді як за
паспортом я громадянка України. Та й усі сумчани виходить тепер з подачі артистів колективу "Авів" теж "русские люди". У залі могли знаходитися сумчани, у кого діти і родичі служать в АТО, або родичі загиблих бійців. Важко уявити почуття цих людей. Тільки велика сила волі мені допомогла стриматися і не дати ляпаса автору проекту. Цікаво, хто небудь з сумської єврейської громади служив в АТО? Може треба автору ідеї та режисеру-постановнику Вадиму Шерсюку дати шанс проявити себе як захиснику землі української, в якій він проживає.
Але я не згодна, щоб мною так маніпулювали, я українка і хочу, щоб
організатори цього з дозволу сказати концерту знали про це. Ми не
допустимо повторення Донецького сценарію на Сумщині. А з цих, ось таких здавалося б невинних дій все і там починалося. Далі що, збори підписів біля театру Щепкіна "Дорогий Володя Путін допоможи нам"? Після концерту я запитала глядачів, чи нормально те, що вони побачили і деякі відповіли, мовляв що тут такого. На жаль, люди у нас за такими речами нічого не бачать, а потім може бути вже пізно. Та коли я запитала «Скажіть,будь ласка, а якби під час війни з фашистами знайшовся такий сміливий режисер, який би поставив на сцені німецькі танці і посвятив би когось в німці, що було б з ним?». Відповідь була: «Його б розстріляли». Зараз за такі дії у нас не розстрілюють, але і не діяти не можна, якщо ми хочемо жити в Україні.

З інтернет-ресурсів я дізналась, що «Народная театр-студия "АВИВ" при
еврейском общинном центре "Менора" была создана осенью 2000 года.
Генеральным спонсором и меценатом Народной театр-студии "АВИВ" на протяжении многих лет является организация "Джойнт" ("Американский еврейский распределительный комитет") и её Харьковское представительство во главе с директором Оксаной Галькевич. Вся деятельность коллектива, в первую очередь концертная, осуществляется в рамках благотворительной
деятельности Сумского еврейского центра "Хесед Хаим", исполнительным директором которого является Александр Горон. Участники студии регулярно принимают участие в общинных и городских мероприятиях. Руководитель студии Елизавета Шерстюк, - дипломант всесоюзных и международных конкурсов, имеет музыкально-педагогическое образование. Своё мастерство и волю к победе она передаёт воспитанникам. Ансамбль и солисты студии "АВИВ" неоднократно принимали участие во многих фестивалях и конкурсах и занимали призовые места». (Веб-сайт http://aviv.sumy.ua).

Я добре ставлюся до творчих колективів, оскільки сама займаюся з
дітьми на ниві педагогіки. Але мої учні виховуються в дусі патріотизму та
любові до батьківщини, як того і вимагає час. Чому навчає керівник студії
"Авів", ми бачили зі сцени. Або, як сказав один мудрець: "за діями конкретної людини завжди стоїть хтось, кого не видно ...».
Хто стоїть за діями людей, які ображають у наш складний час сумське
суспільство я не знаю. Як творчий працівник я знаю силу слова і ми бачили до чого призводить словесна обробка людей на прикладі російського народу. Давайте разом недопустимо цього безладу в головах наших людей. Не проходьте мимо антиукраїнських дій і сміливо висловлюйте свою громадянську позицію.

Соловей Світлана Іванівна, педагог