У перші хвилини після смерті людини рідні та близькі переживають шок, який не дає змогу прийняти правильне рішення. Крім того, далеко не всі знають, що варто робити у цей момент і в подальшому – за годину, наступного дня, через сорок днів і т.д. Про ці та інші речі ми поговорили зі священиком Свято-Воскресенського кафедрального собору ієреєм о. Павлом Сушинським.

r: Що треба робити у перші хвилини та години після смерті рідних?

Павло Сушинський: Найперше – морально готувати себе до того, що наша близька людина уже відійшла із земного життя й переступила поріг вічності і її душа перебуває з Творцем. Тож спочатку ми повинні підготувати її тіло для поховання. Як правило, у таких випадках звертаються до ритуальних служб, які виконують всі необхідні процедури – від омивання тіла до надання автомобіля. Часто ці служби домовляються і зі священиком про відспівування. Якщо ж немає можливості звернутися до таких служб, потрібно найперше помити й одягнути тіло покійного – поки воно не застигло. Це роблять або ближні, або люди, які цим займаються.

Як правило, у той самий день людину не ховають. Щоправда, це пов’язано із законодавством, а саме – з викликом поліції та розтином. Ці процедури займають день-два, тож у день смерті поховати покійного зазвичай не вдається.



r: Коли відбувається відспівування покійного?

П.С.: Фактично перед похороном. Зі священиком заздалегідь домовляються, він відспівує померлого вдома або на вулиці – біля дому померлого. Потім тіло везуть на кладовище, там священик ще раз відслужує літію, і тоді тіло ховається в землю.

r: Чи можна християнам проводити кремацію тіла покійного?

П.С.: Кремація – це сучасне в Україні питання, яке суспільство ставить перед Церквою. Сама традиція існує вже порівняно давно. Тут треба розуміти, що у кожного народу є свої традиції поховання: у Греції – одні, в Індії – другі, у нас – треті. І це певною мірою потрібно враховувати. Крім того, потрібно зважувати на те, що населення оновлюється: хтось – народжується, хтось – помирає. І нам у подальшому буде проблематично знайти місце для поховання майбутніх поколінь. І з цієї проблеми є два виходи: або ховати через 50 років на тому місці, де вже була могила, або кремація. Особливо ця ситуація актуальна для хворих раком, оскільки пухлини також розкладаються, і це все потрапляє у ґрунтові води. У випадку з кремацією відбуваються ті ж обряди, як і в інших. Тобто є тіло чи немає – священик приїжджає і так само відспівує померлого.

r: Коли і як проводиться поминання померлих?

П.С.: Найперше варто пом’янути людину у храмі, зі священиком, який проводить панахиду за померлими. Це – найперше і найкраще, що ми можемо дати тим, хто відійшов до Господа. А в подальшому ми можемо збиратися вдома або на могилі померлого. Удома готується їжа, всі збираються за столом, згадують померлого. А от на цвинтарі ні в якому разі не можна вживати алкоголю (на жаль, є у нас така традиція). Те ж саме стосується штучних квітів. Чому ми не можемо принести живі квіти, які відбудуть певний час і згниють? Натомість ми приносимо штучні квіти, які отруюють могилу. Тобто ми хочемо проявити повагу до померлої людини, а самі приносимо їй отруту. Причому не тільки їй: ми отруюємо землю – дар від Бога, ми отруюємо навколишнє середовище під час спалювання. Що ж ми залишаємо для минулих поколінь, якщо ми знищуємо природу для майбутніх?

r: Один із найважливіших днів для поминання – сороковий день після смерті. Із чим це пов’язано?

П.С.: За вченням Церкви, за цей час душа проходить митарства. У цей час вирішується її доля. У цей день не має бути веселощів. Це щось подібне до Великого посту, коли вірячи проводять час у спокої. Є така традиція, коли люди після смерті родича протягом року не святкують весілля.

r: Де у храмі ставляться свічки для померлих?

П.С.: Для цього є спеціальний підсвічник, він відрізняється тим, що на ньому є розп’яття. Там віруючі ставлять свічки і моляться за померлих. Але іноді доступ до них обмежений. Так, у великих храмах є такі підсвічники десь у лівому краї, і в будні дні ці бокові приміщення зачиняються ланцюжками. Тоді можна ставити свічку будь-де. Важливе не місце, де вона буде поставлена, а молитва.

r: А коли можна одружуватись після смерті рідних?

П.С.: Розписатися можна коли завгодно. Смерть ближнього не може бути забороною для побудування сім’ї. А от те, як ми можемо відсвяткувати, має значення. Ми не можемо за весіллям забути про тих, хто відійшов від нас, хто дав нам життя. Якщо весілля заплановане, то можна і розписатися, і повінчатися.


Що робити, якщо померла людина (довідка)

Реформа медицини первинної ланки дещо спростила дії родичів у тих випадках, коли вони втрачають своїх близьких

Для констатації смерті людини з 8:00 до 20:00 у будні та з 9:00 до 15:00 у вихідні, необхідно звертатися до сімейного лікаря, з яким підписано декларацію. У разі, якщо декларації немає – до найближчого медичного закладу первинної ланки (Центру первинної медико-санітарної допомоги/амбулаторії загальної практики сімейної медицини). Із 15:00 у вихідні, святкові дні та у нічний час – викликати лікаря, зателефонувавши за єдиним телефонним номером 103.

При проведенні медичного огляду лікар констатує смерть та виключає наявність видимих ознак насильницької смерті. При відсутності таких ознак та у разі, якщо покійний мав встановлений діагноз, який міг привести до смерті і з приводу якого спостерігався у медичному закладі, свідоцтво про смерть видається на основі медичної документації. В інших випадках для уточнення причини смерті необхідно проведення патологоанатомічного розтину.

Щодо судово-медичної експертизи, то її проведенню підлягають, зокрема, тіла з ознаками насильницької смерті чи підозри на них; якщо смерть настала раптово при нез’ясованих обставинах; якщо смерть настала поза місцем проживання; та покійних, особу яких не встановлено.

Лікар повинен видати довідку про причину смерті, а свідоцтво про смерть потрібно отримати у Відділі державної  реєстрації смерті Головного управління юстиції або Відділах реєстрації актів цивільного стану (РАЦС).

Партнери проекту "Ритуальні послуги в Сумах - 2019":

Monument, гранитные памятники
г. Сумы, ул.Рабочий поселок, 3(заезд с ул. Воровского)
Центральный рынок (Сельской рынок место 3/2)
+38 099 73 89 189
+38 097 357 80 82
monument.sumy.ua
Достойная память

Гранит-СК, художественная мастерская
г. Сумы, пр-т Курский, 18 А
(050) 721-32-80, (066) 916-39-91
www.pamyatnik.info