Класична проза українських авторів — це багатогранне відображення історичних подій, соціальних проблем і буденного життя на тлі пошуку національної ідентичності. Всесвітньо відомі імена корифеїв літератури: Іван Франко, Панас Мирний, Іван Нечуй-Левицький, Марко Вовчок. Але ця чудова класика становить лише маленьку частину великої спадщини, яка збереглася дотепер та невпинно поповнюється здобутками сучасних авторів. Зібрали перелік творів від книгарні Readeat, які зможуть зацікавити найвибагливішого читача.

Іван Багряний, "Тигролови"

У яскравому творі майстерно поєднано пригодницький екшен та філософські роздуми про людську гідність і силу духу. На сторінках роману розгортається жахлива трагедія — як головного героя, так і всього українського народу. Репресований Григорій Многогрішний на шляху до заслання втікає, потрапляє у дику тайгу та знайомиться там із родиною Сірків, які відловлюють тигрів. Автор правдиво зображує часи тоталітарного режиму та простежує долю нескореної людини, яка намагається вижити й вистояти за будь-яких обставин.

Ольга Кобилянська, "Людина"

Прониклива розповідь від авторки, яку вважають першою українською феміністкою. Її оповіді вражають глибиною та емоційністю та зазвичай присвячені жінці, її ролі у суспільстві та взаєминам зі світом. У повісті зображено долю головної героїні — освіченої, інтелігентної, але бідної Олени Ляуфлер, яка вимушена жити в глухому провінційному містечку та дотримуватися правил тогочасного суспільства.

Валер’ян Підмогильний, "Місто"

В актуальному й донині урбаністичному романі йдеться про підкорення сільською молоддю великих міст. Автор показує психологічні трансформації людини в незвичних умовах, втілення амбіцій, суперечливість моральних норм і труднощі у стосунках. Основна сюжетна лінія — непростий життєвий шлях головного героя, наївного простого хлопця Степана Радченка, який має звикнути до Міста, прийняти його правила гри та примиритися зі своїм новим Я.

Микола Хвильовий, "Я (Романтика)"

Новатор української прози Микола Хвильовий порушує складні психологічні питання та зображує внутрішнє роздвоєння особистості між гуманізмом та фанатичними революційними обов’язками. Вічне протистояння добра і зла відбувається в думках однієї людини, а страшний фінал підкреслює неможливість поєднати людяність і вбивство невинних.

Михайло Коцюбинський, "Тіні забутих предків"

Щира емоційна оповідь просякнута народними традиціями, фольклором, міфологією, магією та мальовничими нарисами природи. Лірична лінія здається алюзією на Шекспіра, і зображує стосунки Івана та Марічки — нащадків родин, які здавна ворогують. Глибокі почуття, любов до нестями, ніжність, сум і трагічні втрати — історія кохання під карпатськими зорями розчулить будь-якого читача.

Реклама