Про те, чого найбільше потребують вищі навчальні заклади міста Суми і що очікують від абітурієнтів 2015 р., розповіли ректори чотирьох сумських вузів:  СумДУ, УАБС, СНАУ та СДПУ ім. Макаренка.

Українська вища школа вже кілька років "зависає" між радянським минулим і проєвропейським майбутнім, не наважуючись зробити крок вперед і плутаючись з вектором руху. Кожна зміна влади змушує нервувати абітурієнтів, студентів, викладачів і адміністрацію внз, так як нова влада вигадує нові правила вступу і норми навчання. Деякі положення минулорічної реформи освіти будуть впроваджуватися протягом найближчих двох років. Тому про переваги і недоліки освітньої ініціативи ми вирішили запитати думку ректорів чотирьох сумських вузів: СумДУ, УАБС, СНАУ та СДПУ ім. Макаренка. Також поцікавилися у очільників вищіх навчальних закладів, що вони мріють отримати для студентів від держави і чого чекають від вступної кампанії-2015. Кожен ректор відповів на три однакових питання:

1. Як Ви оцінюєте реформу вищої освіти? Вкажіть плюси і мінуси.
2. Що б Ви попросили для вузу у держави, якби була можливість помріяти?
3. Які у Вас очікування від набору студентів у цьому році?

В.о. ректора Української академія банківської справи Національного банку України", доктор економічних наук, професор Сергій КОЗЬМЕНКО:

1. Прийняття нового Закону України «Про вищу освіту» стало поштовхом для реформування системи. Для того щоб реформа була ефективною, необхідно, щоб окрім закону було розроблено цілий ряд підзаконних актів, які би запустили власне сам механізм. На сьогодні спостерігається вирішення питань по мірі того, як вони вже не можуть залишатись невирішеними. Безумовно, одним з головних плюсів є отримання вищими навчальними закладами більшої автономії в частині освітньої діяльності, зокрема що стосується визначення спеціалізацій, набору дисциплін, які доцільно, на думку навчального закладу, викладати, щоби підготувати компетентних фахівців на ринку праці. Але водночас значним мінусом є «де-факто» відсутність фінансової автономії, яка практично залишилась незмінною. Крім того, реформа, яка проводиться лише в частині вищої освіти і при цьому не ув’язана з тим, що відбувається в загальній та професійно-технічній освіті, бажаного ефекту не дає. Реформа вищої освіти потребує і зміни законодавства, що регулює ринок праці в цілому. Не може відбуватись реформа вищої освіти без зацікавленості з боку роботодавців до створення першого робочого місця, повинна бути зацікавленість не лише у вищих навчальних закладів, але і у роботодавців щодо розробки спільних вимог до фахівця та якості його підготовки. Це питання зараз особливо актуальне, враховуючи, що нещодавно затверджено новий перелік спеціальностей, який потребує розробки нових державних стандартів. Тому на сьогодні оцінювати реформу ще дуже рано - по суті робляться лише перші кроки, і вони дуже непрості.

2. Мабуть, попросили б фінансової підтримки. У нас дуже багато нових креативних ідей, які ми в змозі втілити в життя і тим самим крок за кроком наблизити і місто Суми, і Україну до Європи.

3. Що стосується вступної кампанії, то очікування дещо тривожні, особливо після результатів ЗНО з української мови та літератури, рівень написання якого експерти оцінили як один із найнижчих за весь період існування зовнішнього незалежного оцінювання, хоча, можливо, треба зробити коригування на рівень складності цьогорічних завдань. Сподіваємось, що випускники шкіл цього року будуть не гірші за рівнем знань від попередніх років. Плануємо набрати 395 першокурсників, як то дозволяє нам наша ліцензія. Як показує державна статистика попередніх років, не зважаючи на те, що йдуть розмови про зменшення попиту на економічні та юридичні спеціальності, попит на них серед абітурієнтів стабільно високий, а Академія дає дійсно якісну підготовку: «У нас вчаться, а не стоять у черзі за дипломом». Тому сподіваюсь, що у приймальної комісії будуть гарячі літні дні в прямому і переносному сенсі.

Ректор Сумського Національного аграрного університету, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік Національної академії аграрних наук України Володимир ЛАДИКА:

1. Питання стоїть дуже конкретне, але відповідь повністю на сто відсотків дати неможливо, оскільки сама реформа ще не завершена. На початку червня лише буде сформована відповідна структура, яка буде займатися контролем якості вищої освіти. Сьогодні можна говорити лише про етапи, які уже здійснені. На даний момент їх можна оцінювати як позитивні. Проте оцінку тих змін, які відбулися в системі зовнішнього оцінювання, можливо буде дати лише після проведення вступної кампанії. Очевидним є плюси в питаннях, що стосуються процедури акредитації та ліцензування. Сьогодні відсутні будь-які суб’єктивні фактори. Є лише об’єктивні ліцензійні вимоги. Якщо ти їх виконав, ти отримав ліцензію. Якщо ні – чекаєш. Позитивно, що в процесі цієї реформи ми позбулися такої проблеми, як державний розподіл, який дуже суттєво впливав на аграрні вузи по питанню формування контингенту з сел. Це пов’язано з тим, що сільськогосподарські підприємства дуже неохоче давали цільові направлення, чим стримували приток дітей із села. Важливим є те, що знято питання видачі диплому про вищу освіту державного зразка. Я думаю, що це один із ключів поліпшення якості вищої освіти. Відповідальність навчального закладу сьогодні кратно зросла. Тепер повна ідентифікація спеціальності і людини до якості освіти у конкретному вузі. Мотивація абітурієнтів в таких умовах стає на перший план. Людина мотивовано йтиме не за дипломом, а за знаннями.

Важливим є питання перерозподілу державного замовлення. Проблема не стільки у 20 відсотках і в тому, що буде зменшений контингент. Здавалося б, що з того, що ці місця будуть передані більш рейтинговим вузам. Але питання: що таке рейтинговий вуз? Де знаходяться ці рейтингові вузи? В регіонах чи в столиці? І дуже велике питання: чи ті молоді люди, які поїдуть в престижний вуз, повернуться до свого рідного міста чи селища? Державне замовлення потрібно надавати не за рейтингом вузу, а за напрямом. Якщо сьогодні агропромисловий комплекс дає 25 % ВВП, то саме для цього сектору необхідно готувати спеціалістів і давати державне замовлення.

2. Перше, що б я бажав, це справедливого розподілу фінансового ресурсу. Хай він малий, але хай він буде справедливо розподілений. І друге - виконати те зобов’язання, яке брали на себе, і лібералізувати можливість розміщення коштів спеціального фонду в банках.

3. В цілому ми оптимістично налаштовані. Університет сьогодні має дуже широкий спектр спеціальностей. Умовно університетські спеціальності можна поділити на традиційні, такі як захист рослин, агрономія, ветеринарна медицина, механізація, енергетика, технології виробництва продукції тваринництва тощо. У нас є спеціальності, які для багатьох є завжди популярними: це повний блок економічних спеціальностей та правознавство. До речі, ми отримали право випускати юристів-магістрів. І у нас є великий блок унікальних спеціальностей, які не готує жоден виш регіону. Це - землевпорядники, будівельники, архітектори, харчовики, спеціалісти лісового та садово-паркового господарства та інші. Ми дуже багато зробили в напрямі профорієнтації абітурієнтів. Зрозуміло, що гарантії не прості. Але ми дивимося в майбутнє з оптимізмом. Очікувані проблеми можуть бути лише з набором на заочну форму навчання, оскільки будуть прийматися лише сертифікати ЗНО цього року.

Перший проректор Сумського державного педагогічного університету ім. Макаренка, кандидат наук з державного управління, доцент Любов ПШЕНИЧНА:

1. Новий Закон України «Про вищу освіту» кардинально змінює усталені стереотипи, але процес його упровадження відбувається досить повільно: статті закону не підтверджені нормативно-правовими документами, що створює колізію у прийнятті управлінських рішень, існує неприйняття окремих положень. Упевнена, що завдяки закону швидше відбудуться заплановані освітні реформи, але для цього потрібно багато працювати, змінювати підходи до власної повсякденної роботи, запроваджувати інновації, створювати творче середовище, яке спрямоване на підвищення якості освіти.

2. У процесі підготовки до 90-річчя університету студентським самоврядуванням було проведено Всеукраїнський науково-практичний семінар «Університет ІІІ тисячоліття: виклики сьогодення та перспективи розвитку». У виступах студентів порушувалися проблеми, які має університет сьогодні, пропонувалися цікаві шляхи їх вирішення. Особлива увага була акцентована на стан навчально-матеріальної бази, студентської їдальні. І сьогодні наші звернення до Міністерства освіти і науки України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України спрямовані на вирішення питання капітального ремонту студентської їдальні, відкритті студентського кафетерію та танцювальних залів для факультету мистецтв.

3. Демографічна ситуація та результати ЗНО з української мови та літератури викликають тривогу за кількісний склад абітурієнтів, але щороку до університету подають документи близько 5 тис. абітурієнтів. Сподіваємося, що 2015 р. буде не гіршим, що бажання у випускників шкіл стати учителем буде першочерговим у виборі майбутньої професії, бо учитель – це знання, це світло, це майбутнє.

Ректор Сумського державного університету, професор, кандидат технічних наук Анатолій ВАСИЛЬЄВ:

1. Реформа була давно очікувана, вона потрібна - і в першу чергу не тільки для вищих навчальних закладів, а для майбутнього України. Закон України «Про вищу освіту» має багато плюсів. Він визначає траєкторію до освіти високої якості. Звичайно, є певні мінуси. На мою думку, деякі позиції закону вимагають більш детального законодавчого визначення. Також є позиції, які потребують більш поступової, поетапної реалізації, оскільки «перестрибування через кілька сходинок» може привести до зворотного результату. В цілому, закон позитивний, і Сумський державний університет вже досить давно реалізує його філософію.

2. Я не буду озвучувати якісь меркантильні прохання - їх завжди можна сформулювати. Сумський державний університет побудував сам себе на філософії самодостатності, в тому числі і умінням багато питань вирішувати своїми силами. Відсутність повноцінної автономії, яка, до речі, задекларована в новому Законі «Про вищу освіту», є найбільш стримуючим фактором для реалізації власних можливостей. Для таких університетів, як наш, головне прохання - це повноцінна європейська автономія.

3. Інформую громадськість про те, що в 2014-2015 навчальних роках контингент денного навчання в СумДУ - найбільший за всю 67-річну історію нашого учбового закладу. Високий рейтинг вузу, широкий спектр можливостей для студентів, в тому числі і реалізація лідерських якостей, культура, спорт, а головне - якісна освіта - дають нам впевненість у тому, що наші послуги затребувані серед абітурієнтів.