Великдень — найважливіше із 12 головних християнських щорічних свят. Його святкують практично у кожній українській родині

Великдень святкують у всьому світі. Назвати цей день рядовим святом було б неправильно, адже воно вважається культовою подією світової історії і головним днем у році для всіх християн. Кожен, хто шанує це свято, отримує надію на порятунок, адже воскрес Христос. Світле Воскресіння прийнято наповнювати добрими справами, чимало обрядів і традицій в Україні пов'язане з ним.

Безліч традицій, прикмет, обрядів та застережень, пов'язаних з цим днем, існувало й досі існує. Деякі з них мають суто християнське походження, а деякі перейшли ще від наших язичницьких пращурів.

Дохристиянська історія свята

Після хрещення Русі багато язичницьких традицій видозмінилися та були вплетені до найближчих християнських свят. Так сталось і з Великоднем, який святкується поряд із слов’янським важливим святом весняного рівнодення, яке влаштовується в честь остаточного приходу весни та відродження природи. Багато традицій, які ми звикли вважати християнськими, існували на теренах України ще задовго до його прийняття.

Паска – це “сонячний” калач, який випікали у жертву сонячним божествам. Його вигляд за більш ніж тисячоліття дещо набув змін, але все ж сама основа більше нагадує саме калач, а не християнську "паску".
Писанки, які ми з дитинства звикли розмальовувати напередодні Великодня, також існували ще до хрещення Русі. Найстаріша знайдена на території писанка була намальована ще у ІХ столітті. І не дивно — адже у наших пращурів яйце завжди асоціювалось із сонцем та зародженням нового життя.

Що вже казати про величальні пісні, веснянки та гаївки, які були певним магічним закликом до весни та сонця! Більш сучасні весняні пісні містять у собі рядки про Воскресіння Христа та прославляння Бога, але раніше про це не було жодної згадки — у традиційних гаївках йдеться про нове життя, природу, весну, сонце.

Освячення кошика із “підношеннями” також не стало для українців новою традицією. Вони існували і раніше як жертвоприношення богам. Навіть склад кошиків був той же, адже випічка, м’ясо, молочні продукти та хрін — все це складові щоденного раціону українців.

Обливаний понеділок, який йде одразу після Великодня, раніше був ритуалом очищення. Хлопці, обливаючи дівчат водою, бажали їм краси та міцного здоров’я.

І насправді добре, що зі встановленням християнства  на Великдень всі ці традиції перейняли, адже це не дало їм остаточно зникнути, і ми маємо свою унікальну історію із власними традиціями святкування.

Традиції та обряди

У багатьох куточках нашої країни великодні традиції та обряди дотримуються практично в незмінному вигляді - такими, якими вони дійшли до нас з найдавніших часів.

У кожного з нас свято Великдень асоціюється з хресним ходом зі свічками, червоними ризами церковнослужителів, радісним співом і взаємними привітаннями: «Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!». До зовнішньої атрибутики свята можна віднести і улюблені з дитинства рум'яні паски з родзинками, розписні яйця — писанки.



Однак основна символіка цього світлого свята все ж пов'язана з богослужінням. До неї відноситься:

• пасхальне нічне богослужіння, яке здійснюється з особливою урочистістю, адже саме Великдень вважається найважливішою подією церковного року;

• пасхальне привітання або христосування зі словами: «Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!» і триразовим поцілунком в щоку;
• вогонь, який символізує Боже Світло, від якого всі віруючі можуть запалити лампадки і свічки і понести їх додому;

• пасхальна трапеза, яка настає після Великого посту і відбувається зі свяченими пасками, писанками, які вважаються символом Воскресіння Христового, а також сирами та ковбасами;

• хресний хід, який відбувається опівночі перед Пасхою від православного храму і супроводжується гучними піснями, а закінчується ранковим богослужінням;

• великодні передзвони на честь Христового Воскресіння після семиденного мовчання.

Великодня трапеза

Першій трапезі на Великдень надавали неабияке значення. Адже перед нею протягом сорока днів віряни дотримувались суворого посту і тепер нарешті могли почастуватись святковими стравами. Все, що було освячено в церкві під час святкової служби, господар приносив у дім, аби подати до трапези. Ще з порогу він вітав родину: “Христос Воскрес!”, а родина йому відповідала: “Воістину Воскрес!”



Сніданок розпочинався з молитви, і першими потрібно було з’їсти освячену пасочку та крашанку, а тільки потім переходити до м’ясних страв та всього іншого, від чого утримувались під час посту.
Смачні страви готували наперед, адже далі вірян чекав цілий тиждень святкувань, котрий називався Світлою великодньою седмицею, тобто після Світлого понеділка йшов Світлий вівторок, і так далі.

Народні великодні звичаї

Народні гуляння традиційно стартували пасхальним вечером. На  Великдень улюбленими розвагами, які в деяких регіонах країни тривають до двох тижнів, можна назвати:

• хороводи, які в Західній Україні називають «гаївками»;
катання на гойдалках;
• ігри.

Всі святкування супроводжувалися так званим христосуваням — привітаннями з розбиванням писанок і триразовими поцілунками. Це традиційна пасхальна спадщина, яка прийшла з древньоцерковної традицій.

Застереження Великодня

У Великдень, як і у інші великі церковні свята, не можна займатися домашньою роботою, а оскільки це свято найбільше, то і заборона особливо сувора. Інакше ризикуєш накликати на себе великі клопоти.
Все, що було освяченим в церкві, ні в якому разі не можна викидати. Страви доїдали у першу чергу, роздавали друзям, родичам, сусідам і всім нужденним. На крайній випадок їжу домішували у корм для худоби, а з пасочок робили сухарі, які потім довго зберігаються і добре смакують з молоком.

Подружжя не христосувалося на людях, адже вірило, що це може стати причиною розлуки.

Не можна було рубати курей, колоти худобу, і навіть вбити маленького павучка було гріхом у цей день, адже вірили, що всі тварини також радіють Воскресінню Ісуса Христа і чіпати їх у такий день не можна.

Прикмети Великодня

Якщо людина бачить світанок у Великодній ранок, то до неї в будинок постукає удача.

Хороший знак, коли в ніч Великодня приснився померлий родич. Провісник того, що в цьому році сім’я буде здорова.

Для молодої сім’ї в цей день почути зозулю значить в недалекому майбутньому очікувати збільшення родини. Якщо птицю почула незаміжня дівчина – бути сватанню та весіллю.

Коли в перший день Великодня погода морозна або дощ із громом, то врожай у цьому році буде хорошим.

Другий день свята супроводжується ясною погодою – літо пройде в дощах.

Якщо під час святкового богослужіння гасне свічка – на смуток, коли ж свічка протрималася до кінця служби та людина її сама загасила – до удачі.

На Великдень почути, як стукає дятел – скоро обзавестися власним будинком.

Коли ніч Великодня проходить з яскравим зоряним небом – чекайте заморозків.

У сім’ї буде благополуччя, якщо господиня спекла пишний і гарний великодній хліб.

На Великдень небо похмуре – літо не буде теплим.

Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня — льон.

На Великдень повинна бути така сама погода, що й на Благовіщення.
Якщо на пасхальному тижні заб'єш лікоть – милий згадав.

Якщо в щі впала муха – чекай побачення.

Якщо губи сверблять – не минути поцілунку.

Якщо брови стануть свербіти – побачишся з коханим.


Іноземні традиції

У БОЛГАРІЇ спеціально до Великодня виготовляють багато глиняних горщиків, у які вкладають думки про хороші побажання. А у святковий день щосили їх розбивають, кидаючи із верхніх поверхів будинків. Такий ритуал для них є своєрідною перемогою над злими силами. На дорозі потім валяється багато битих уламків, які всі охочі підбирають собі у якості щасливого талісману. А ще, щоб розмалювати писанки, в них зовсім обмаль часу — це дозволено робити лише у Чистий четвер!

У ФІНЛЯНДІЇ Великдень також тісно пов’язаний із святкуванням приходу весни. Фіни горщики не розбивають, а саджають в них жито чи траву незадовго до свята. Якщо на Великдень з’являться перші паростки — значить, весна прийшла. Та принесла з собою тепло і щастя.

У ШВЕДІВ, наприклад, символом Великодня є не яйце, а курча. Мабуть, це ще один наслідок вічної суперечки, що ж з’явилось першим!



Дата Великодня

Світле Христове Воскресіння – перехідне свято, тобто не має фіксованої дати й кожного року припадає на різні дні. Це пов’язано з тим, що згідно із церковним уставом дата його святкування визначається на підставі сонячного і місячного календарів, а також з урахуванням декількох критеріїв.

Так, Великдень обов’язково припадає на недільний день й завжди відзначається після юдейської Пасхи.

Крім того, Світле Воскресіння Христове святкується після першого повного місяця, який настає після весняного рівнодення. Якщо ж повня настає раніше, ніж 21 березня, то великоднім вважається наступний повний місяць. При цьому якщо повня випадає на неділю, то Великдень буде наступної неділі.

Найпростіший спосіб визначити дату свята – скористатися пасхалією. Це спеціальний календар, у якому Великдень вказаний на багато років уперед.

Християни західного і східного обрядів використовують різні пасхалії. Так, православна церква, як правило, використовує олександрійську пасхалію, тоді як католицька – григоріанську.

Календар святкування Великодня і деяких перехідних свят до 2030 року

Рік        Великдень       Вознесіння Господнє         День Святої Трійці

2021       2 травня               10 червня                               20 червня
2022       24 квітня               2 червня                                12 червня
2023      16 квітня                25 травня                               4 червня
2024       5 травня               13 червня                               23 червня
2025       20 квітня               29 травня                               8 червня
2026       12 квітня               21 травня                               31 травня
2027       2 травня               10 червня                               20 червня
2028       16 квітня               25 травня                               4 червня
2029       8 квітня                 17 травня                               27 травня
2030       28 квітня               6 червня                                 16 червня

Великодній кошик

Що можна святити в церкві на Великдень, а що категорично не можна класти у великодній кошик

З наближенням світлого Христового Воскресіння багатьох віруючих цікавить питання, що належить святити на Великдень під час святкового богослужіння. Які ж продукти, напої або речі слід покласти у великодній кошик, а що не можна святити на Великдень у жодному разі.



Напередодні Великодня, у Велику суботу, в церквах і храмах починаються богослужіння з нагоди свята. За традицією українці завжди ходили до церкви, щоб послухати службу і освятити пасхальний кошик. Однак збирати його потрібно правильно, і необхідно знати, що треба святити на Великдень, адже деякі продукти обов'язкові для освячення, а деякі брати не рекомендується.

Отже, що покласти в кошик і що брати святити на Великдень:

* Найголовніше – паска, яка символізує тіло Христа і повноту життя. Паски можна пекти в Чистий четвер, Страсну п'ятницю, а також в суботу вранці.
* Також обов'язковий елемент – фарбовані або розписані яйця. Вони – неодмінний атрибут Великодня. У церковній традиції крашанки означають Гроб Господній, у якому приховане вічне життя.
* Крім цього, має бути присутнє щось молочне: сир, сметана або ж сирна паска.
* Покладіть сіль – символ достатку і здоров'я.
* Також візьміть хрін, який символізує силу духу.
* З м'яса традиційно святять сало, буженину, ковбаси та копченості.
* Єдиний алкоголь, який підходить для освячення, – вино Кагор.
Що не можна святити на Великдень
Не можна освячувати горілку, пиво або інший алкоголь, крім вищезгаданого Кагору. Не можна приносити до церкви кров'яну ковбасу. Також під заборону потрапляють гроші, ключі, прикраси та інші матеріальні цінності.