«Пісня про рушник», «Два кольори», «Марічка», «Черемшина», «На долині туман», «Чорнобривці» - ці та інші пісні у його виконанні звучать уже більше півстоліття. Вони назавжди увійшли до золотого пісенного фонду України, а сам Дмитро Гнатюк, без перебільшення, став живою легендою для кількох поколінь українців.

Герой України, народний артист, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка, академік, він увінчаний справді всенародною любов’ю. Його імя, його слово завжди в авторитеті.

Цього року Дмитру Михайловичу виповнилось 87. Але він не дозволяє собі спочивати на лаврах, не мислить свого життя без спілкування з людьми, без Пісні і продовжує радувати людей своїм талантом.

Творчі дороги не раз приводили видатного співака на Сумщину. Він має тут справжніх друзів. Зокрема, вже багато років щирі дружні стосунки єднають його з відомим промисловцем і політиком Григорієм Дашутіним.

Влітку Дмитро Михайлович був головою журі всеукраїнського фестивалю «Боромля» на Тростянеччині, а наприкінці вересня знову завітав у наш край. Цього разу його приймали у Тростянці, Охтирці та Лебедині, де відбулися творчі зустрічі співака з прихильниками його таланту. Було тепле спілкування, були квіти, спогади, оплески і, звичайно ж, - Пісня, жива, невмируща, яка додає сил, твердості духу, пробуджує високі почуття любові і вірності. Коли співав Дмитро Михайлович, його голосу було затісно у залі і, здавалося, пісні розліталися далеко навсібіч, торкаючись людських душ…

Від’їджаючи до столиці, Дмитро Михайлович побажав сумчанам добра,  благополуччя, успіхів у всіх справах, а журналістам, які були присутні на зустрічах, передав свого листа з проханням опублікувати його.