***
Весняні дні — дощем, дощем...
У неласкавості свій почерк.
А в серці порожньо й пече,
і тільки чутно: дощ хлюпоче.

Вгамуй печаль: мою, свою...
Хай рознесе її вітрами.
Весна прийшла. Чому ж стою,
неначе душу відібрали?

Ця крапля дощова  у дім.
проникла з натяком на осінь.
Поговори зі мною... втім,
тебе про це ніхто й не просить.  

                      початок березня 2016р.    



   
Автор тексту та фото: Надія Позняк