Чому, коли одні хлопці ідуть під кулі, захищаючи Україну, інші постачають для терористів вибухівку; коли одні громадяни жертвують для оснащення нашої армії останні кошти, інші просто набивають свої кишені російськими рублями?

ЗМІ писали про те, що на минулому тижні правоохоронці Сумщини у рамках спецоперації «Зброя – вибухівка» затримали поблизу Шостки двох «ділків», які перевозили у своєму автомобілі понад 30 кг дуже потужної вибухівки «гексоген».

Абсурдність ситуації полягає в тому, що суд першої інстанції – Шосткінський міськрайонний, випустив підозрюваних під домашній арешт (!) Наразі обласна прокуратура оскаржує рішення Шосткінського суду в апеляції.

То кого ж відпустив додому Шосткінський суд? Один із підозрюваних – раніше судимий, працює у приватній фірмі, яка належить дружині такого собі Поліщука Олега Петровича. Сам же Олег Петрович працює головним інженером у Державному науково-дослідному інституті хімічних продуктів (НДІХП). Це НДІХП, між іншим, на своєму полігоні поблизу станції Брюловецькиий займається утилізацією відходів хімічних підприємств. А, як зазначають експерти, походження вилученого під Шосткою «гексогену» – кумулятивні снаряди. Швидше за все, не все доостанку знищується на військовому полігоні, частина продукції йде «наліво».

До того ж мені стало відомо, що напередодні прийняття рішення судом першої інстанції до Шостки приїздив юрист Сибільов, який обслуговує родинний бізнес Поліщука і Ко. Дивний збіг обставин – дружина Сибільова працює в обласному апеляційному суді.

Тому, я прошу керівництво обласної прокуратури взяти на особистий контроль доведення цієї справи до логічного законного завершення. Я також буду пильно слідкувати за проходженням справи у апеляційному суді. І не тільки я…