Було і є три товариша Мовчан, Перепека Юра і Степаненко. Всі з партбілетами. Вирішили займатися благодійністю. І заснували благодійний фонд – «Сумщина для людей». В акурат перед виборами його зареєстрували. Директором призначили четвертого друга з партбілетом – Вихора. І адрес назначили фонду в офісі обласної організації партії регіонів на Петропавлівській, 61.
Пройшов майже рік. Після виборів Мовчан став секретарем Сумської міської ради, Степаненко став директором компідприємства «Сумижитло», Перепека став депутатом міськради. А Вихора нікуди не вибрали. І вирішили вони знову позайматися благодійництвом, і пожаліли вони гроші власні, і взяли вони в кампанію п`ятого з партібілетом, Войтенка, першого заступника міського голови міста Суми. І написав Вихор листа без сліз не прочитаєш:

І взяв Войтенко листа, і роздав підлеглим, і напутствував: «Шукайте підлеглі гроші, звітуйте скільки найшли, прийшов час благодійництва. Амінь».  І полетіли листи в різні кутки міста до людей щедрих на благі вчинки. І кажуть люди щедрі на благі вчинки: «А з яких ділов ми будемо гроші перераховувати?», «А ви б хоч написали куди конкретно ви ці гроші будете використовувати, а «не але взагалi?»,  «А не жуліки ви раптом, не пропьєте?», «А не написали ви б листа у «ПМК 45», яке за 21,8 млн. бюджетних гривень буде розширяти дорогу на самій короткій вулиці міста - Ковпака називається?».
Ну було багато питань у благодійників, і поділилися вони питаннями своїми зі мною. І додали вони до цього слів, не можу їх написати, бо соромно. І спитали вони мене: «Чи випадково не поцікавиться прокуратура використанням службового становища  посадовими особами на користь неслужбових справ і осіб політично обтяжених?».
І послав я сьогодні копію листа в прокуратуру з однім питанням: «Доколє вітязі з партбілетами тероризмом благодійним займатися будуть?  І чи не корупція це?». А ви як думаєте?