Ненормативній лексиці присвячено багато статей, але сьогодні хотілося б звернути вашу увагу на публікації всеукраїнської газети для психологів, учителів та соціальних педагогів «Психолог». Цій темі присвячено червневий номер періодичного видання.
     Ненормативна лексика – це не тільки сленг, суржик чи недбале, неохайне мовлення, це і найбільша загроза – лихослів’я.
   
     Образи й емоційне приниження досі часто вважають необхідним елементом виховання, це явище називається в психології вербальна агресія і це безумовне зло. Розібратися з самою природою цього негативного явища допоможе стаття Марини Демощук «Вербальна агресія як форма психологічного насильства». В статті розглядається 4 різновиди словесної агресії, фактори виникнення та розвитку агресивної поведінки, додаються приклади вербально-агресивних актів та методи діагностики агресивності. Стаття може стати в нагоді вчителям, психологам, вихователям та всім хто цікавиться вищеназваною темою.
Демощук М. Вербальна агресія як форма психологічного насильства/ М. Демощук //Психолог. – 2020. – №6. – C. 8–19.
   
    Тема суржику також надзвичайно актуальна. На жаль, спостерігаємо переважання суржику в усіх сферах спілкування, окрім навчальної. Що таке суржик, чому це явище вивчає не тільки лінгвістика а і соціологіє ви дізнаєтесь з статті Антоніни Гулак «Соціолінгвістика в школі».
Гулак А. Соціолінгвістика в школі: дослідження мовної ситуації як приклад учнівського проєкту для участі в МАН/ А. Гулак //Психолог. – 2020. –  №6. – C. 20–25.

     Тему ненормативної лексики хоч і часто обговорюють у суспільстві, але їй приділяють недостатньо уваги в профілактичних заходах. Практичне заняття для підвищення рівня професійних знань «Сегменти мовлення» сприятиме розширенню знань про психологічні особливості ненормативної лексики, розвитку критичного мислення та допоможе розвивати навички рефлексії. Представлені різноманітні методи та прийоми: дискусія, міні лекція, групова робота, анкетування. Детально розглядаються чинники, що зумовлюють виникнення комунікативних бар’єрів та основні функції ненормативної лексики. Психологи та соціальні педагоги звернувшись до цього матеріалу зможуть самостійно опрацювати його та використати в практичній роботі.
Козлова А. Сегменти мовлення: практичне заняття для підвищення рівня професійних знань/ А. Козлова //Психолог. – 2020. – №6. – C. 30–47.
     Сьогодні, незважаючи на те, що на шляху лихослів’я виставлені законодавчі перепони (ст.173 Кодексу України про адміністративні порушення), воно незмінно присутнє в нашому повсякденному житті. Діти використовують сленг і лайку через бажання стати крутішими, дорослішими та показати свою значущість. Дорослі мають більший спектр використання ненормативної лексики – зняття напруження, емоційне підсилення мовлення тощо.  Георгій Арабулі експерт із комунікацій допоможе розібратися наскільки проблема ненормативної лексики актуальна в Україні та чому? Як ненормативна лексика впливає на мову, чи потрібно боротися з нею? Звідки беруться слова, які не можна називати? Чи є ненормативна лексика в інших мовах?
Козлова А. Темна сторона мови. Звідки беруться слова, які не можна називати/ А. Козлова //Психолог. - 2020. - №6. - C. 26-29.

     Розбираючись у цій темі ми ставимо мету очистити мову, навчити дітей норм спілкування. Запрошуємо всіх кому не байдуже і хто може долучитися до цієї  спроби. Як би там не було, лихослів’я не має стати нашою візитівкою!