Хотів зробити цей запис ще минулого тижня. Але, щоб не обговорювати, що ж сталося з яйцями сумських заводчан (і чи взагалі щось сталося?), пишу зараз.

Про висвітлення візиту В.Януковича на Сумщину – лише маленька ремарка. Коли читаєш, що Президент на 40 хвилин запізнився, а на плацу мерзли кадети і журналісти, яких (журналістів) завели-таки погрітися в Корпус – просто серце болить за «заморожених» дітей.

Я був у Кадетському корпусі з 9.00 до 12.30, причому, маже весь час не в приміщенні. Так от, особовий склад вивели на фінальну репетицію (вже з Єжелем і Табачником) о 10.10, і о 10.30 кадети повернулися в розташування. До 11.15 на плацу ніхто з дітей не мерз, всі знаходилися в теплому приміщенні, навіть троє прапороносців змінювалися по черзі. Звідки це твердження, що діти мерзли? Недогледіли, чи це художній прийом такий? Пам’ятаєте, у відомому фільмі «…Маленька брехня породжує велику недовіру, Штірліц!». Але це так, до слова…

По суті візиту.

Кадетський корпус. Президент на власні очі побачив, який класний навчальний заклад відроджено його указом. І чому Суми так очікували цього рішення. Його позиція: набір 2012 року, як і заплановано, 600 кадетів, наступний рік – збільшення до 1000 юнаків.

Міністр оборони Єжель від побаченого просто був приголомшений. Каже, що в Україні з нашим Кадетським корпусом просто немає чого порівнювати. Інші мають вчитися у сумчан, які повинні бути ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою (а їх всього 18). Повністю підтримав комплектацію Корпусу офіцерами-вихователями, викладачами і психологами, та дав «добро» на відкомандирування необхідної кількості військовослужбовців (понад 40 офіцерів).

Міністр освіти Табачник (до речі, надав величезну допомогу у створенні Корпусу) передбачає на потреби сумського закладу на 2012 рік фінансування у 20 мільйонів гривень. Це означає просту річ: область не лише зможе заощадити 7 мільйонів свого бюджету і використати їх на капітальні видатки соціальної сфери, на лікарні чи школи (бо фінансування Корпусу піде вже не з обласного бюджету), але й залучити 20 мільйонів додаткових коштів з Києва.

Про такі «дрібниці», як збереження однієї з візитних карток Сумщини, відродження наших же традицій і якісна освіта та виховання сотень наших хлопців я навіть не кажу…

ТЮЗ. Відродженням Театру для дітей та юнацтва Сумщина створила прецедент. Прецедент, до речі, означає ПЕРШИЙ, ПРИКЛАД ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ. Нічого подібного в інших регіонах не було. Міністр культури Кулиняк, за підсумками відвідування з Президентом нашого ТЮЗу, наступного дня проводив всеукраїнську селекторну нараду. Ділився враженнями, м’яко кажучи…

«Насосенергомаш» і «Крафт Фудз». 20 мільйонів інвестицій і 40 мільйонів інвестицій. Вже реалізованих. В Тростянці Янукович побачив виробничий комплекс, на місці якого рік тому був пустир. На черзі – логістичний центр, проектною вартістю 50 мільйонів доларів інвестицій.

Власники і менеджери цих підприємств – не благодійники, і не альтруїсти. Вони дуже прискіпливо рахують гроші, і дуже обережно їх вкладають. І, як би не критикували наш інвестиційний клімат, на Сумщину інвестиції приходять. Реалізуються. Розширюються. Ще раз, по-іншому сформулюю одну істину: бізнес вкладає гроші тільки туди, де є майбутнє.

В Сумщину гроші вкладають.

І насамкінець. Багато написано і сказано про те, як Юрій Чмирь показав Президенту, ЩО зроблено за рік-півтора. І про те, як Президент побачив, що зроблено на Сумщині. Але цей запис, в принципі, не про посадовців, київських чи місцевих.

Акцент, мабуть, треба зробити на тих, ДЛЯ КОГО це зроблено. Для дітей, які в гідних зручних умовах зможуть долучитися до «розумного, доброго, вічного». Для юнаків, які отримують гарну освіту і путівку в життя. Для працівників, у яких з’явилася робота і зарплата.

Взагалі, для всіх людей, у житті яких після 20 років руйнації бодай щось відбудовується.