Якось у Фейсбуці натрапив на цікавий пост. У Львові пройшла акція "Відкритий чек", у якій взяли участь кілька ресторанів та кафе (а саме 32). Суть полягала в тому, що клієнт отримує чек і платить згідно зі своєю совістю. Тобто скільки ти не заплатив би, тобі ніхто нічого не скаже. І от що вийшло (власне, посилання).

Згідно з чеком або більше платили тільки іноземці та постійні клієнти. Більше половини залишало не просто меншу сумму, а суттєво меншу. Так, молодь, замовивши на 500-700 грн, лишала тільки 10. Ну, зрозуміло, молоді, безсовісні і т.д. Але от прийшла сім'я із трьох поколінь і зробила замовлення на 2400 грн. У касу вони заплатили тільки 40. Були й ті, хто не лишали й копійки. Увечері ще й прийшли студенти, які скористались "халявою". Утім, мабуть, не скрізь, бо на той час більшість закладів-учасників припинили участь в акції.

Ми часто лаємо нашу владу - за те, що крадуть, потрапляють п'яними в об'єктиви камер, і вимагаємо, аби ті вели себе чесно, культурно та дотримувались закону. Ну, наскільки чесно ведуть себе звичайні українці, я вже сказав. А от щодо культурно та законно...

Кожного дня я йду на зупинку і їду на тролейбусі в офіс. Часто по дорозі хтось голосно матюкається на вулиці; хтопці люблять сплюнути прямо на тротуар, кинути недопалок куди доведеться. Один якось навіть висякався ледь не переді мною. Із вікна салону бачу, як пішоходи перебігають дорогу де хочуть. Натомість машини гасають як навіжені - перевищення швидкості у країні фактично ніде не можна довести (у Сумах точно ніде).

Це - тільки кілька прикладів систематичних порушень і безкультурщини. А скільки кожен із нас давав хабарі? Як в анекдоті: українці мріють про дві речі - щоб не було корупції, і щоб у разі чого можна було домовитись. Пам'ятаєте серіал "Слуга народу"? Там є епізод, де працівниця "Укравтодору" скаржиться на те, що немає ні матеріалів, ні грошей. Потім президент починає міняти очільників установи одного за одним, тому що всі крадуть. Врешті-решт, "Укравтодор" очолює та сама рядова працівниця, яка так само краде гроші, щоб купити пентхаус в Америці для дочки.

Ми самі гідні своєї влади. Ми обпльовуємо за засмічуємо довкілля, перебігаємо дорогу, де схочемо, перевищуємо швидкість. Ми матюкаємось при всіх, напиваємось, влаштовуємо мордобої. Ми домовляємось із чиновниками, даємо їм хабарі, аби вирішити ті чи інші питання. Ми розбираємо на цеглу та металобрухт цілі будинки, як тільки з'являється така можливість. Кожного тижня тільки в одній області фіксуються десятки крадіжок. Більшість крадених грошей злодії витрачають на горілку або розваги.

Після цього так і хочеться запитати: народе, а що ж ти хочеш від депутатів? Чому вони мають вести себе по-іншому? Вони ж учора самі належали до простого люду! І не треба скаржитися, що депутати нас не чують. Завтра ви сядете в одне з їхніх крісел і будете себе вести так само, і так само чхати на народ. Якщо ми хочемо щось змінити, ми самі маємо змінити свою поведінку  - по відношенню до себе, до оточуючих, до довкілля. А поки що ми - такі ж самі, як і наша влада.