Видатний польський письменник, який вважається одним із великих стилістів польськомовної прози 20-го століття, талановитий художник, літературознавець і викладач зажив світової слави вже після смерті. Народився в єврейській сім’ї 12 липня 1892 року в Дрогобичі (Львівщина), який в ті часи входив до складу Австро-Угорщини. Саме Дрогобич став головним містом його життя, творчості і персонажем творів.

Бруно Шульц отримав визнання спершу як художник, напрацювавши цикл малюнків «Книга ідолопоклонства» (Xięga bałwochwalcza, 1920–1922), створених дуже рідкісним методом Cliché-verre. Не реалізм, а емоції та душевний стан, взаємопроникнення реального і фантастичного, метафізичну таємницю передають понад 20 малюнків циклу. Фоном представлених сцен є Дрогобич з його вузькими вуличками та низькими будинками, а основними персонажами – впевнена, гордовита й недоступна жінка і чоловік, з ідолопоклонницькою шаною схилений перед нею. Ставлення глядачів до графіки Шульца не було однозначним: виставлені в Трускавці в 1928 році малюнки сенатор Клубу християнської демократії Максиміліан Туллі назвав огидною порнографією, вимагаючи закриття виставки. Ця подія завдала Шульцу чимало клопотів із реабілітацією імені і підтвердженням права викладати в гімназії.

Літературний доробок Шульца скромний за кількістю: два томи оповідань «Цинамонові крамниці» та «Санаторій під Клепсидрою», кілька творів, що не увійшли до перших видань цих збірок, листи, опубліковані у 1975 році у «Книзі листів», літературно-критичні нариси, які друкувалися у пресі.

Дебют Шульца письменника був сенсаційним. Майже за одну ніч він перетворився з анонімного письменника на відомого діяча в польській літературній спільноті. Публікації були ілюстровані автором. Сучасні літературні критики ставлять прозу Бруно Шульца на один рівень з творами Марселя Пруста та Франца Кафки. Специфічний опис життя польських євреїв невеликого міста та автобіографія письменника в поетиці сну, стирання межі між реальністю і міфом, опис матеріального світу як мерехтливого. Частина творів Шульца втрачена: оповідання початку 1940-х років, надіслані письменником до кількох журналів, і замальовки роману « Месія ».

Дві окупації Дрогобича, радянська і німецька, були трагічними для митця. Під час окупації совєтами Бруно Шульца примусили готувати до свят наочну агітацію, а у вересні 1940 року він був заарештований за використання синьо-жовтої гами кольорів у замовленій владою картині «Визволення Західної України», і пройшов допит в НКВС як український націоналіст. Під час німецької окупації робив розпис стін на віллі керівника єврейського відділу гестапо Дрогобича Фелікса Ландау. Елементи розпису збереглися і знаходяться у музеї «Дрогобиччина» та 3 фрагменти потрапили до музею «Голокосту» в Ізраїлі.

19 листопада 1942 року був застрелений на вулиці під час акції місцевого гестапо проти євреїв.

1992 рік ЮНЕСКО проголосила роком Бруно Шульца.

2022 рік у Польщі офіційно проголошено роком Бруно Шульца на честь 130-ї річниці від дня народження митця і 80-ї річниці його смерті: «Він був одним з найоригінальніших діячів польської культури ХХ століття, а його твори увійшли до канону світової літератури та відомі у далеких регіонах світу. Як людина надзвичайної уяви, розуму та творчості (…) він, безперечно, заслуговує звання посла польської культури у світі». (із резолюції Сенату Республіки Польщі)

З 2004 року кожні два роки у Дрогобичі відбувається Міжнародний фестиваль Бруно Шульца.

«… ми успадкували малу батьківщину Шульца. Вона є частиною України, тому на нас лягає серйозна відповідальність за Шульца і його спадщину» (Ю. Андрухович).

https://www.youtube.com/watch?v=OjwQt8vOPIw&t=2s