Російська пропаганда велася й раніше, але після аншлюсу Криму й початку бойових дій на Донбасі її інтенсивність та агресивність різко зросли. Київ запізніло спробував відповісти - створивши Міністерство інформаційної політики (т.зв. “Мінстець”) та англомовний телеканал Ukraine Today на противагу аналогічному кремлівському проекту. Проте ефективністю ці “ответы Чемберлену” похвалитися не змогли.

Окрім “пряника”, Банкова застосувала й “батіг” - було обмежено доступ до низки російських сайтів, в тому числі популярних соцмереж ВКонтакте та Одноклассники і пошуковика Яндекс. Інтернетом справа не обмежилася - Національна рада з телебачення і радіомовлення склала "чорний список" телеканалів північного сусіда.

Але одними заборонами далеко не заїдеш - багато українців все одно знаходять способи отримувати російський інформпродукт, особливо коли не мають якісної альтернативи. Тим більше якщо мова йде про прикордонні з Росією райони - зокрема, і в Сумській області. Тож нинішній пріоритет - повністю охопити ці території українським мовленням. Аби процес ішов швидше, передбачено пільги - наприклад, 70% знижки на ліцензійний збір для новачків. 

Останніми роками з’явилися понад 50 нових вітчизняних каналів, майже по всій країні створено мережу Українського радіо - повідомив член Нацради Сергій Костинський на зустрічі з сумськими журналістами в рамках спільного проекту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру східного партнерства. В планах розбудова цифрової мережі - однак посадовець вважає, що поки конфлікт не завершено, в прикордонних регіонах має зберігатися й аналогове мовлення.

Костинський підкреслив, що Сумщина однією з перших замовила частоти для прикордоння - тепер туди планується “завести” великих мовників.  За словами медіа-експерта Лариси Якубенко, мова йде про 12 населених пунктів - і це села, а не районні центри, як зазвичай.

Якубенко наголошує - “Специфічною рисою прикордонних районів нашої області є багаторічна експансія російських радіостанцій, в тому числі місцевих («Мир Белогорья»,  «Радио Грайворон», «Радио Курск» тощо). Натомість українська мережа проводового мовлення постійно скорочувалася,  а кілька районних редакцій припинили існування. Фактично інформаційний вакуум закривала єдина регіональна «Слобода ФМ».

Тільки з 17-го року ситуація змінилася на краще завдяки проекту «Радіо громад». П’ять редакцій перейшли на цілодобовий ФМ-формат, створено 2 нові телерадіокомпанії для Тростянця і Конотопа. Але все ж таки, на мій погляд, місцевий мовник за браком ресурсу та висококваліфікованих журналістів не може повністю задовольнити потребу суспільства і  протидіяти російському інформаційному впливу”.

На думку журналіста UA:Українське радіо-Суми Валентини Москвиної, “Інформаційна політика на Сумщині є досить ефективною, на прикордонні наше радіо слухають й на жодні російські провокації не реагують. У мене родичі в Покровці на Краснопільщині, там пункт перетину кордону - вони нас слухають. Хоча чимало й тих, хто дивиться російські канали за допомогою супутникових антен”. 

Інша точка зору у сумчанина Олега Нагорного - “Наскільки я знаю, у Великописарівському районі, може ще десь на півночі, взагалі в деяких селах відсутнє українське ТБ і вони ловлять лише російські канали. В цілому ж по області, а тим більше в Сумах такі канали відсутні. Тому розмови про російський вплив в цьому сенсі зайві. Брешуть в основному українські, брешуть недолуго, виглядають смішно і викликають недовіру - як і будь-яка пропаганда”.

Втім, стосовно “відсутні” явне перебільшення - журналістка Олена Адаменко виклала у Фейсбук червневе фото заправки у Сумах на Білопільському шляху, де телевізор транслює російський канал СТС. В гарячій дискусії під постом позиції розділилися. Наприклад, ще один сумський журналіст Володимир Пошва переконаний: “Росія - ворог, росіяни - вороги, УСІ їх телеканали - ворожа пропаганда, всі, хто їм співчуває і допомагає - колаборанти і зрадники. Є хиби у цій логіці?”

Натомість конотопчанин Андрій Пономаренко вважає, що на СТС, ТНТ і т.п. “Одни сериалы и развлекуха, даже новостей нет и минимум рекламы. На любой тарелке они показывают в любом частном доме. Это вы первые сепары. Вы поделили людей на сепаров и патриотов. Поделили по вере, языку, политическим взглядам, регионам”. Але ніхто не ставив під сумнів, що жодних проблем із доступом до російського ТБ (навіть без урахування Інтернету) у людей  немає.

Народний депутат від округу №158, до якого входять одразу три прикордонні райони - Сумський, Краснопільський та Білопільський, розгортання національної мережі підтримує. Але за словами Олександра Сугоняко, “Мушу визнати, що ситуація в прикордонних районах Сумщини, зокрема, в окрузі, який я представляю у Верховній Раді, вкрай незадовільна. Власне кажучи, про яку інформаційну політику можна говорити, коли приїжджаєш в такі села, як Тур’я, Ободи чи Рижівка - а там навіть зникає мобільний зв'язок українських операторів, вмикається роумінг і приходять повідомлення про те, що вас вітає країна-агресор?!”

Межує з Росією і Глухівський район - як розповідає мешканець райцентру Ярослав Фурс, “Власного телебачення в місті нема, є сумські кабельні канали. Цього року запрацювало FM радіо - але за відгуками моїх знайомих, професіоналізм ведучих залишає бажати кращого, та й загалом враження у слухачів не дуже. Місцеві дивляться переважно вітчизняне ТБ, хоча іноді доводиться чути, що після вимкнення російських каналів «дивитися стало нічого». Все-таки національні мовники часто вважаються менш цікавими, ніж російські”.

Майже 28 років тому проголошено Незалежність, понад 5 років проти України ведеться гібридна війна - а держава досі не спромоглася хоча б якісно донести свою позицію до кожного громадянина. Натомість цим безперервно займається Кремль, розуміючи, що слово потужніша зброя, ніж танки й ракети - тож не дивно, що після втрати Криму й частини Донбасу проросійські настрої нікуди не щезли.

За даними нещодавнього соцопитування Фонду “Демократичні ініціативи” і Центру Разумкова, 7-8% висловилися за економічний і навіть військовий союз із Росією. А враховуючи, що близько 40% респондентів схвалюють прямі переговори з ватажками т.зв. “ДНР” і “ЛНР”, виступають за нейтралітет України або взагалі не дали відповіді - реальне число прихильників дружби з Москвою може бути значно більшим.