2 травня 2023 року Верховна Рада України у другому читанні 263 голосами підтримала в цілому проєкт Закону України 6504 «Про службу в органах місцевого самоврядування». Асоціація міст України брала участь у підготовці законопроєкту та його остаточній редакції, де враховані концептуальні положення, визначені Правлінням Асоціації міст України ще у 2016 році. Яким чином мусить розвиватися місцеве самоврядування України надалі розповіла радниця Голови Асоціації міст України Оксана Продан.
Що робитиме Україна на деокупованих територіях одразу після Перемоги? З вірою в Збройні сили України маємо знайти відповідь на це питання ще до її настання. А Верховна Рада повинна викласти відповідні рішення у закони, що визначатимуть шлях відновлення України.
За останньою інформацією, все ще окупованими є 1877 населених пунктів. Указами Президента України введено військові адміністрації у 169 громадах, повноваження місцевого самоврядування передані 136 військовим адміністраціям.
Коли ж, після нашої Перемоги, повинно бути відновлено місцеве самоврядування на деокупованих територіях?
Чому це питання є важливим? Бо саме місцеве самоврядування – це демократія та механізм участі громадян у вирішенні питань свого життя. В усьому світі стан місцевого самоврядування визначає стан демократії в країні, це прямо пов’язано. Тому важливо зараз, в боротьбі проти рф за незалежність, свободи та демократію всього світу, визначити коли ми їх відновлюватимемо в Україні та як. Нещодавно в середовищі експертів, урядовців, парламентарів з’явилися терміни "зони", "різні умови", "перехідний період" щодо процесу відновлення деокупованих територій. Йдеться про різні строки проведення місцевих виборів в різних громадах, про виділення зон в залежності від строку перебування територій в окупації. Пропонується на звільнених територіях встановити перехідний період, на час якого обмежити права громадян – рік, три, п’ять… Цей перехідний період передбачатиме відтермінування відновлення місцевого самоврядування, перенесення місцевих виборів. Для чого? Що буде робити держава в цих громадах протягом "перехідного" періоду? І хто від імені держави це буде робити?
Зрозуміло, що потрібно проводити роботу одночасно за трьома напрямами:

Очищення територій від зброї, мін, небезпечних речовин здійснюватимуть підрозділи ЗСУ, спеціальні підрозділи, – вони це роблять зразу після звільнення територій. Притягненням до відповідальності колаборантів, зрадників займаються підрозділи СБУ, прокуратури. Для реалізації цих цілей Парламент прийняв низку необхідних законів вже після повномасштабного вторгнення. Створення умов для життя мешканців сьогодні та формування майбутнього відновлення – це повноваження місцевого самоврядування. В разі застосування перехідного періоду чи зонування, місцеві вибори в окремих громадах на деякий період будуть відкладені, а функції місцевого самоврядування виконуватиме військова чи військово-цивільна адміністрація. Чи зможуть в такому разі керівники адміністрацій одноособово, без участі мешканців громад, приймати ефективні рішення в сфері містобудування, планування, облаштування їх просторів, забезпечення їх комунальними, освітніми, медичними послугами, культурним розвитком? Однозначно, ефективного відновлення і навіть відбудови без участі мешканців, які в усьому демократичному світі реалізовують свої права через місцеве самоврядування, бути не може. Докази цьому є сьогодні і в минулому.
Указом Президента України від 05.03.2015 № 123/2015 були створені військово-цивільні адміністрації та не проведені місцеві вибори до початку повномасштабного вторгнення в Авдіївці, Красногорівці (з 2021 року Мар’їнська міська ВЦА), Мар’їнці Донецької області, в Трьохізбенці, Кряківці, Лобачевому, Лопаскиному, Оріхове-Донецькому, Новотошківському та Жолобку з Кримським (з 2021 року Гірська міська ВЦА), Троїцьку та Новозванівці (з 2021 року Попаснянська ВЦА) Луганської області. Ці громади з 2015 року залишались без відбудови, розвитку та інвестицій, умови для проведення місцевих виборів в них так і не створили. Разом з цим, ми маємо приклади громад, в яких після тимчасового введення ВЦА вибори у жовтні (листопаді) 2015 року відбулися. Це Вугледар та Маріуполь Донецької області, Рубіжне, Лисичанськ, Новодружеськ і Привілля Луганської області. В цих громадах після відновлення місцевого самоврядування починалось життя, відновлювалась інфраструктура, залучались приватні інвестиції та донорські кошти, повертались мешканці. І на прикладі деокупованих минулого року громад видно, що в тих, в яких немає місцевого самоврядування, відсутній розвиток. Навіть при роботі в військових адміністраціях населених пунктів сильних фахівців, місцевих за походженням, адміністрації не забезпечують того, що відбувається в громадах з діючими радами та виконкомами. Відмінність між громадами та рівнем їхнього відновлення видно, просто переїжджаючи однією дорогою з громади в громаду. Знаки не потрібні, – наявність/відсутність освітлення, сховані руйнування, відновлена/все ще знищена інфраструктура – все видно неозброєним оком. Це яскраві, наочні свідчення того, що неможливо зробити когось щасливим без нього самого, неможливо облаштувати громаду без її мешканців. Завдання ж держави не цементувати руїну перехідним періодом, а максимально швидко залучити мешканців до участі у відновленні їх міст і сіл. Залучити не тільки до громадських робіт, але й до управління. А отже, потрібно якнайшвидше відновити самоврядування.
Прихильники "перехідного періоду", окремих зон без місцевого самоврядування, не дають відповіді на питання: що відбуватиметься в цей час в громадах? Чому військові та правоохоронці не зможуть виконувати свою роботу паралельно з відбудовою та відновленням громад? Як немає і жодного прикладу успішності військових адміністрацій (чи ВЦА) населених пунктів відносно сусідніх громад з діючими муніципалітетами. Більше того, всі визнають, що саме "добре врядування на місцевому рівні є основою стійкості України в протидії російській агресії", як зазначено в матеріалах зустрічей, що пройшли в рамках Програми Ради Європи "Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні" наприкінці квітня цього року.
Коли наші території захоплювали росіяни, було розуміло, для чого їм був потрібний перехідний період – окупант замінював українські документи на свої папірці, віднімав майно, морив голодом і змушував йти до себе захоплених людей. Але саме мешканці громад, муніципальна влада чинили шалений опір окупантам. Невже ми забули масштабні проукраїнські мітинги в містах Херсоні, Каховці, Генічеську, Новій Каховці, Таврійську, Бериславі, Голій Пристані, Олешках, Мелітополі, Бердянську, Енергодарі, тощо. В селищних та сільських громадах Чаплинці, Сиваському, Червоній Поляні, Нових Гаях, Верхньому Рогачику, Нижніх Сірогозах та багатьох інших. Чи може хтось не пам’ятає, як масово звільнялися директори шкіл і вчителі відмовлялися від співпраці з окупантами в Мелітополі та Бердянську? Не зрозуміло, для чого українській владі на українській землі час для початку – початку! – відновлення системи забезпечення мешканців першочерговими послугами та гарантованими Конституцією України правами. Нагадаю, всі базові послуги мешканці України отримують саме через місцеве самоврядування: ЦНАП, лікарня, школа, дитячий садочок, ПТУ, тепло, світло, навіть кладовищ. Ніхто ж не планує приймати/обмінювати видані окупантом папірці?! Бази й реєстри збережені, працюють всі органи з окупованих територій, навіть Кримська прокуратура. Деокуповані громади найбільше будуть потребувати відбудови й відновлення, максимального залучення коштів. А це можливо саме місцевим самоврядуванням, а не військовими адміністраціями. Не працюють інвестори й донори з військовими за довгостроковими проєктами. Нещодавнім прикладом тому є Меморандум щодо допомоги у відбудові Херсону від Агентства міжнародного співробітництва Асоціації муніципалітетів Королівства Нідерланди (VNG International), який був підписаний міжнародними партнерами з військовою адміністрацією виключно за умови участі Асоціації міст України як представника місцевого самоврядування.
Необхідність місцевого самоврядування для відбудови та відновлення громад визнавали й після Другої світової війни. Країни, які сьогодні є нашими надійними партнерами в Європі, проводили місцеві вибори зразу після забезпечення безпеки мешканців. У Великій Британії місцеві вибори відбулись у 1945 році, у ФРН у 1946 році, коли територія ще залишалась підконтрольною США, Франції та Великобританії. Без місцевого самоврядування відновлення неможливе, громади будуть змушені знаходитись в режимі "очікування". А в житті, як знаємо, немає стану спокою: або розвиток, або деградація. Впевнена, весь демократичний світ за розвиток України, громад і громадян. Для цього потребуємо після нашої Перемоги відновлення місцевого самоврядування на всій території України якнайшвидше.