-
ФУНДАТОР УКРАЇНСЬКОЇ СЦЕНОГРАФІЇ
12.02.25 16:11 -
ХАРКІВСЬКИМИ СТЕЖКАМИ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ
12.02.25 16:06 -
Натюрморт с молью
10.02.25 19:07 -
Десь у світі
10.02.25 13:41 -
Подаруй бібліотеці книгу
07.02.25 10:10 -
«ПТАХИ ДОЛІ ВІКТОРА ЗАРЕЦЬКОГО»
04.02.25 16:40 -
ВИДАТНИЙ ЕТНОМУЗИКОЗНАВЕЦЬ
04.02.25 16:24 -
УКРАЇНСЬКІ ІМЕНА У СВІТОВОМУ МИСТЕЦТВІ: МИКОЛА БІДНЯК
04.02.25 16:00 -
Ворожка
04.02.25 10:57
- 1 из 838
- ››
ФУНДАТОР УКРАЇНСЬКОЇ СЦЕНОГРАФІЇ
Art ЖИТТЯ СУМЩИНА
12 лютого виповнюється 130 років від дня народження Анатолія (Анатоля) Галактіоновича ПЕТРИЦЬКОГО (1895–1964) – визначного українського художника-авангардиста, сценографа-новатора, яскравого та самобутнього живописця і портретиста. Відомий мистецтвознавець Дмитро Горбачов називає Петрицького «генієм українського авангарду».
Народився Анатолій Галактіонович 31 січня (12 лютого) 1895 року в робітничий родині. Виріс в сиротинському притулку, бо рано помер батько. Але саме в притулку познайомився з театральним світом – найкращих вихованців водили на свята до оперного театру. Якраз ці враження і стали поштовхом для подальшого навчання. Вихованець коштом притулку зміг вступити до Київського художнього училища, де був учнем Василя Кричевського, та паралельно навчався в студії Миколи Мурашка. В 1917 році Петрицький закінчив училище з відмінною рекомендацією. Проте перша світова війна перекреслила його подальше навчання.
З ім’ям Анатоля Петрицького пов’язаний початок відродження української сценографії. Петрицький працював головним художником у новостворених у 1920-х роках театрах: Молодому театрі, в якому був справжнім соратником Леся Курбаса, Першому державному ім. Шевченка, Державних операх Одеси, Харкова, Києва. В доробку театрального художника більш ніж 500 спектаклів.
Альбом з репродукціями його театральних костюмів був у Пабло Пікассо, а славнозвісна Олександра Екстер використовувала його в своїх освітніх лекціях.
На щастя, митцю вдалося пережити сталінські репресії 1930-х та стати свідком іншої історії, Починаючи з 1930-х, Петрицький-художник змушений був схилятися в бік соцреалізму.
Анатоль Петрицький помер 6 березня 1964 року. Похований на Байковому кладовищі.
З літературою про життєвий і творчий шлях митця можна детальніше ознайомитись у відділі мистецтв Сумської ОУНБ.
Народився Анатолій Галактіонович 31 січня (12 лютого) 1895 року в робітничий родині. Виріс в сиротинському притулку, бо рано помер батько. Але саме в притулку познайомився з театральним світом – найкращих вихованців водили на свята до оперного театру. Якраз ці враження і стали поштовхом для подальшого навчання. Вихованець коштом притулку зміг вступити до Київського художнього училища, де був учнем Василя Кричевського, та паралельно навчався в студії Миколи Мурашка. В 1917 році Петрицький закінчив училище з відмінною рекомендацією. Проте перша світова війна перекреслила його подальше навчання.
З ім’ям Анатоля Петрицького пов’язаний початок відродження української сценографії. Петрицький працював головним художником у новостворених у 1920-х роках театрах: Молодому театрі, в якому був справжнім соратником Леся Курбаса, Першому державному ім. Шевченка, Державних операх Одеси, Харкова, Києва. В доробку театрального художника більш ніж 500 спектаклів.
Альбом з репродукціями його театральних костюмів був у Пабло Пікассо, а славнозвісна Олександра Екстер використовувала його в своїх освітніх лекціях.
На щастя, митцю вдалося пережити сталінські репресії 1930-х та стати свідком іншої історії, Починаючи з 1930-х, Петрицький-художник змушений був схилятися в бік соцреалізму.
Анатоль Петрицький помер 6 березня 1964 року. Похований на Байковому кладовищі.
З літературою про життєвий і творчий шлях митця можна детальніше ознайомитись у відділі мистецтв Сумської ОУНБ.
|
Комментариев
0
|
||
|
Просмотров
12
|
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.