Цей край далекий,
чарує неповторністю своїх земель.
високі схили неприступні,
таїни береже каміння вікове.
все тут просякнуто
дивовижною красою.
У цім краю народжуються казки.
складені віками, блукаючи в тумані.
Думи, це нащі Альпи й Гімалаї.
Це недоступний Еверест.
Напів похилі велетні-дерева,
Що ніби маги простягли гілля
до неба....тут вії велич і краса,
В небесний вирій поринає.
Наспівами струмок вітає,
А тим, хто ненароком заблукав,
Дорогу з ночі виплітає,
заспраглим він дає надію на життя.
І проводжає вічнії літа.
Буває кому пощастить,
їх зустрічає дідусь-мольфар.
Що майже все на світі знає...
тут кожен може сам себе знайти,
але - як має чистими свої думки.
Образ природа не прощає.
нехай же світлими будуть думки твої..
Як береги гірської річки,
що поринає у луки.
то не барись, іди, іди)