18 грудня багато років тому (Фото+Відео)
352-й день року за Григоріанським календарем – до закінчення року залишилось 13 днів. Іменинники – Анастасій, Гурій, Захар, Савва.. У Нігері відзначають День республіки.
Головні події 18 грудня
• Китайська династія Юань, 1271
Наш час
• Скасування рабства у США, 1865
•Українська академія мистецтв, 1917
•Другий уряд Юлії Тимошенко, 2007
•Помер Вацлав Гавел, 2011
Всі події 18 грудня
1271 – Бажаючи отримати владу над всім Китаєм, монгольський хан Хубілай проголосив себе імператором і засновником нової династії Юань. Через вісім років він приєднав до Монголії всю китайську державу Сун.
Нова історія
1892 – У Санкт-Петербурзі в Маріїнінському театрі відбулась прем’єра балету Петра Ілліча Чайковського «Лускунчик».
1865 – Після ратифікації необхідними трьома чвертями штатів, 13-а поправка до Конституції США, котра забороняла рабство в усіх його формах, була офіційно проголошена частиною основного закону країни.
1898 – У парку Ашер поблизу Парижа Гастон де Шаслуп-Лоба встановив перший офіційно зареєстрований рекорд швидкості автомобіля: на машині “Jeantaud” з електромотором і лужними батареями він розвинув швидкість 39.245 миль/год (близько 64 км/год).
1912 – Лозанським миром закінчилась Італо-турецька війна, що почалась в 1911 році. Султан Мухаммад V відмовився на користь Італії від Триполітанії, Кіріненаікі у Північній Африці і майже 50-и островів у Егейському морі.
1912 – Після трьох років розкопок у районі рівнини Пілдаун (Сассекс, Англія) археолог-любитель Чарльз Доусон оголосив про сенсаційну знахідку – двох вилиць примітивної людиноподібної істоти, її ікла, знаряддя роботи, виготовленого з бивня слона, а також великої кількості зубів доісторичних тварин. Більшість спеціалістів ідентифікували Пілдаунську істоту як представницю тупикової гілки еволюційного переходу від мавпи до людини. Наступні дослідження району знахідки підтвердили високу правдоподібність цієї версії. Лише в 1953 році, після дослідження знахідок Доусона сучасними методами було встановлено, що мала місце звичайна містифікація – вилиці виявились віком не більше 600 років, ікло належало сучасному орангутангу, а зуби – шимпанзе. Крім того, зуби були ще й спеціальним чином механічно оброблені для надання їм більшої схожості з людськими, а решта знахідок – хімічно оброблені для більш давнього вигляду.
1914 – Після вступу Туреччини у війну Великобританія офіційно оголосила про встановлення протекторату над Єгиптом, окупованим британськими військами ще в 1879-82 роках.
1916 – Під Верденом, містечком за 220 кілометрів від Парижу, перемогою завершилась друга французька наступальна операція під Верденом, завдяки якій закінчилась найдовша в історії людства битва, що тривала 303 дні. Величезні втрати, які сягнули майже мільйона чоловік, практична відсутність тактичного і стратегічного результату дали підстави називати її м’ясорубкою і вважати однією з найбезглуздіших операцій, хоча вона й знаменувала крах німецького стратегічного плану одним рішучим ударом взяти Париж і вивести Францію з війни.
1917 – У Києві відбулося урочисте відкриття першої в історії України вищої школи художньої освіти – Української академії мистецтв. Її ректором був обраний художник Федір Кричевський.
Ідея створення Української академії мистецтв (УАМ) виникла улітку 1917 року. Саме тоді її ініціатори обговорили це питання з головою Центральної Ради Михайлом Грушевським та генеральним секретарем освіти Іваном Стешенком, за дорученням якого була створена комісія, що мала провести підготовчу роботу та підготувати статут УАМ. Її очолив професор мистецтва університету Св. Володимира Григорій Павлуцький, а до складу увійшли крім майбутніх професорів також член Центральної Ради Дмитро Антонович, директор Міського музею Микола Біляшівський, літературознавець Павло Зайцев та етнограф Данило Щербаківський.
Поміж двадцяти претендентів на професорські посади в майбутній Академії, комісія затвердила вісьмох: Михайла Бойчука, Миколу Бурачека, Михайла Жука, Василя та Федора Кричевських, Абрама Маневича, Олександра Мурашка та Георгія Нарбута. Всі вони були професіоналами, популярними серед української громадськості, переважно молоді люди 30 з лишком років. Гіршою була ситуація з педагогічним досвідом, який мали тільки Федір Кричевський, Мурашко та Бойчук – єдиний, хто створив свою власну творчу школу.
Ідея створення Української академії мистецтв (УАМ) виникла улітку 1917 року. Саме тоді її ініціатори обговорили це питання з головою Центральної Ради Михайлом Грушевським та генеральним секретарем освіти Іваном Стешенком, за дорученням якого була створена комісія, що мала провести підготовчу роботу та підготувати статут УАМ. Її очолив професор мистецтва університету Св. Володимира Григорій Павлуцький, а до складу увійшли крім майбутніх професорів також член Центральної Ради Дмитро Антонович, директор Міського музею Микола Біляшівський, літературознавець Павло Зайцев та етнограф Данило Щербаківський.
Поміж двадцяти претендентів на професорські посади в майбутній Академії, комісія затвердила вісьмох: Михайла Бойчука, Миколу Бурачека, Михайла Жука, Василя та Федора Кричевських, Абрама Маневича, Олександра Мурашка та Георгія Нарбута. Всі вони були професіоналами, популярними серед української громадськості, переважно молоді люди 30 з лишком років. Гіршою була ситуація з педагогічним досвідом, який мали тільки Федір Кричевський, Мурашко та Бойчук – єдиний, хто створив свою власну творчу школу.
Запрошення на відкриття Української академії мистецтв:
попередньо воно було заплановане на 18 листопада
(1 грудня – за новим стилем),
але в останній момент дату
було перенесено на 22 листопада (5 грудня)
© Харківський художній музей
попередньо воно було заплановане на 18 листопада
(1 грудня – за новим стилем),
але в останній момент дату
було перенесено на 22 листопада (5 грудня)
© Харківський художній музей
Також була створена Рада Академії до складу якої увійшли Антонович, Зайцев, Щербаківський та ще кілька професорів. Тимчасова канцелярія Академії знаходилася в будинку Педагогічного Музею – там же де й Центральна Рада.
«Выставка была очень красиво декорирована старинными коврами и растениями. В последнем зале был сервирован чай с бутербродами, пирожными, печеньем, фруктами и т.д. Было много артистов и прочей публики, очень шумно и весело. Когда выяснилось, что угощение даром, члены нашего общества принялись чрезвычайно добросовестно за уничтожение запасов – я лично, по самым скромным подсчетам, слопал, наверное, на две красненькие. В другом зале на эстраде двое голосистых мужчин спивали, потом была декламация одного очень интересного актера Молодого Украин.[ского] Театра. В общем, осталось очень приятное впечатление. В общем, в Украинской республике живется, ей-Богу, лучше, чем у проклятых кацапов.» – Про відкриття УАМ з листа українського мистецтвознавця і критика Федора Ернста
Лише 3 грудня на засіданні Генерального секретаріату було схвалено проект створення УАМ і доручено секретареві освіти внести його на розгляд Центральної Ради. А вже два дні по тому, 5 грудня 1917 року відбулось заплановане спочатку на 1 грудня урочисте відкриття першої в історії України вищої школи художньої освіти – Української академії мистецтв. На захід було запрошено 500 почесних гостей, котрі після традиційних промов мали можливість ознайомитися з виставкою робіт професорів Академії.
18 грудня 1917 року Центральна Рада ухвалила закон, що регламентував діяльність УАМ. Відповідно до нього Українська Академія Мистецтв та підвідомчі їй структури мали право отримувати з-за кордону без мит всі необхідні для роботи матеріали, книги та картини. Друкарні УНР були зобов’язані надавати до бібліотеки академії по одному примірнику книг та часописів, які стосуються образотворчого мистецтва. Професори академії звільнялися від військового обов’язку, а академія отримувала державне фінансування. На 1918 рік видатки на УАМ становили 98 200 карбованців.
18 грудня 1917 року Центральна Рада ухвалила закон, що регламентував діяльність УАМ. Відповідно до нього Українська Академія Мистецтв та підвідомчі їй структури мали право отримувати з-за кордону без мит всі необхідні для роботи матеріали, книги та картини. Друкарні УНР були зобов’язані надавати до бібліотеки академії по одному примірнику книг та часописів, які стосуються образотворчого мистецтва. Професори академії звільнялися від військового обов’язку, а академія отримувала державне фінансування. На 1918 рік видатки на УАМ становили 98 200 карбованців.
Засновники Української академії мистецтв (зліва направо):
сидять – Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Федір Кричевський, Михайло Грушевський, Іван Стешенко, Микола Бурачек,
стоять – Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук,
18 грудня 1917 року
сидять – Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Федір Кричевський, Михайло Грушевський, Іван Стешенко, Микола Бурачек,
стоять – Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук,
18 грудня 1917 року
Два дні по тому, 20 грудня 1917 року на засіданні Генерального секретаріату було затверджено ректора УАМ. Спочатку на цю посаду запропонували Василя Кричевського, але він відмовився на користь свого більш досвідченого у педагогічних справах брата – Федора, який і став першим ректором Української Академії Мистецтв.
Перший ректор Української академії мистецтв
Федір Кричевський (1879-1947), 1910-і роки
Федір Кричевський (1879-1947), 1910-і роки
Заняття в Академії відбувалися в тій самі залі Центральної Ради, де проходив вернісаж у день відкриття, яку для зручності щитами розділили за невеликі площі. В середині січня 1918 року УАМ переїхала до будинку колишньої Терещенківської школи по вулиці Велика Підвальна 38, наданому секретарем освіти, де у лютому вона була варварськи розгромлена більшовиками Муравйова. У період другого нашестя більшовиків навесні 1919 року УАМ була виселена і Георгій Нарбут прилаштував її в помешканні приватного будинку в Георгієвському провулку, 11, де вона пережила прихід Добровольчої армії Денікіна. Попри жахливі умови нового приміщення Академія обзавелася власною бібліотекою та галереєю, завідуючим яких став мистецтвознавець Федір Ернст.
У 1918-1919 роках в Академії навчалося 140 студентів, у 1921-1922 – близько 400. Серед них були Тимофій Бойчук, Сергій Колос, Оксана Павленко, Іван Падалка, Василь Седляр, Олександр Довженко, Василь Кричевський-молодший, Микола Рокитський, Олександр Саєнко. У 1921 році професорський склад Академії поповнили Лев Комаренко, Вадим Меллер, Софія Налепинська-Бойчук, Євген Сагайдачний, Бернард Кратко, Андрій Таран.
У 1922 році розпорядженням Губернського відділу професійної освіти при Наркоматі освіти Академію було перетворено на Київський Інститут Пластичних Мистецтв, а у 1924 році, після об’єднання з Київським архітектурним інститутом, вона дістала назву – Київський художній інститут. Його першим ректором став випускник УАМ Іван Врона, який обіймав цю посаду до 1930 року, коли заклад було реорганізовано в Київський інститут пролетарської художньої культури. У 1934 році він пережив ще одну докорінну реорганізацію, ставши Всеукраїнським художнім інститутом, а в кінці 1930-х, коли більшість митців, що стояли біля витоків УАМ вже були репресовані, він був перетворений на Київський державний художній інститут.
У роки незалежної України постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 1992 року закладові було повернуто первісну назву Українська академія мистецтв, постановою від 17 березня 1998 року вона стала Академією образотворчого мистецтва і архітектури, якій 11 вересня 2000 року було надано статус національної.
У 1918-1919 роках в Академії навчалося 140 студентів, у 1921-1922 – близько 400. Серед них були Тимофій Бойчук, Сергій Колос, Оксана Павленко, Іван Падалка, Василь Седляр, Олександр Довженко, Василь Кричевський-молодший, Микола Рокитський, Олександр Саєнко. У 1921 році професорський склад Академії поповнили Лев Комаренко, Вадим Меллер, Софія Налепинська-Бойчук, Євген Сагайдачний, Бернард Кратко, Андрій Таран.
У 1922 році розпорядженням Губернського відділу професійної освіти при Наркоматі освіти Академію було перетворено на Київський Інститут Пластичних Мистецтв, а у 1924 році, після об’єднання з Київським архітектурним інститутом, вона дістала назву – Київський художній інститут. Його першим ректором став випускник УАМ Іван Врона, який обіймав цю посаду до 1930 року, коли заклад було реорганізовано в Київський інститут пролетарської художньої культури. У 1934 році він пережив ще одну докорінну реорганізацію, ставши Всеукраїнським художнім інститутом, а в кінці 1930-х, коли більшість митців, що стояли біля витоків УАМ вже були репресовані, він був перетворений на Київський державний художній інститут.
У роки незалежної України постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 1992 року закладові було повернуто первісну назву Українська академія мистецтв, постановою від 17 березня 1998 року вона стала Академією образотворчого мистецтва і архітектури, якій 11 вересня 2000 року було надано статус національної.
Новітня історія
1940 – Адольф Гітлер підписав секретну директиву і план нацистського нападу на СРСР. Війна, згідно з планом “Барбаросса”, мала початися в червні 1941 року і бути виграна за 2-3 місяці.
1941 – Після масованого артобстрілу японські війська висадились в Гонконзі і швидко зламали опір невеликого британського гарнізону. За наказом японського командування, не було взято жодного полоненого, а всі захисники міста були вбиті, навіть ті, хто не чинив ніякого опору або належав до медперсоналу.
1941 – Американським Конгресом введено цензуру над усією інформацією, що входить або виходить за межі країни. Відповідальність за організацію і здійснення цензури було покладено на директора новин агенства Associated Press Байрона Прайса. Незважаючи на введення деяких обмежень на тематику і характер повідомлень, Прайс не застосував екстремальних заходів, поклашись на “самоцензурування” газет і радіостанцій. Але навіть в таких ліберальних умовах вдалось зберегти в таємниці процес розробки і виготовлення атомної бомби.
1953 – У Москві почалось спеціальне засідання Верховного суду СРСР під головуванням маршала Івана Конєва по справі колишніх керівників НКВС, в тому числі над Лаврентієм Берією.
1956 – Японія прийнята до ООН.
1972 – Президент Річард Ніксон віддав наказ про бомбардування Північного В’єтнаму, найжорстокіше за весь період американо-в’єтнамської війни. Операція тривала 11 днів і забрала життя 1600 цивільних людей; при цьому загинуло і було взято в полон 70 американських льотчиків.
1976 – На екрани США вийшов фільм Девіда Селзніка “Кінг Конг” з Джессікою Ланж у головній ролі.
1976 – У Цюріху відбувся перший в історії політичний обмін між СРСР і Заходом – дисидент Володимир Буковський був обміняний на генсека компартії Чилі Луїса Корвалана.
1985 – За підсумками року найкасовішим фільмом у США виявився “Поліцейський з Беверлі-Хіллз” з Едді Мерфі у головній ролі; на другому місці йшов “Назад у майбутнє” з Майклом Фоксом, а третім – “Рембо: Перша кров, частина 2” з Сильвестром Сталлоне.
Наш час
1994 – Болгарська соціалістична партія, що об’єднала прибічників реформістського крила Болгарської компартії, отримала перемогу на парламентських виборах, набравши 44% голосів. Її опонент – Союз демократичних сил – отримав 25% голосів виборців.
2007 – На пленарному засіданні Верховної Ради України голосами 226 народних депутатів України від парламентської коаліції БЮТ та НУ-НС Юлія Тимошенковдруге стала прем’єр-міністром України.
2011 – У своїй домівці у містечку Градечек на 76 році життя померВацлав Гавел, письменник, драматург, дисидент, останній президент Чехословаччини та перший президент Чехії, який привів її до НАТО і, фактично, до ЕС. Він був похований у родинному склепі на цвинтарі у празькому районі Виногради.
Народились 18 грудня
1856 – 30 серпня1940, Джозеф Джон Томсон, англійський фізик, відкривач електрона, лауреат Нобелівської премії (1906).
1890 – 31 січня1954, Едвін Армстронг, американський інженер, винахідник системи радіомовлення в FM-діапазоні (1933).
1892 – 3 листопада1937, Микола Гурович Куліш, український драматург (97, Патетична соната, Маклена Граса, Мина Мазайло). 125 років з дня народження.
1913 – 8 жовтня1992, Віллі Брандт (Герберт-Ернст-Карл Фрам), німецький державний діяч, канцлер ФРН (1969-74 рр.), лауреат Нобелівської премії миру (1971).
1921 – 21 серпня1997, Юрій Володимирович Нікулін, російський цирковий клоун, телеведучий, кіноактор (Операція “И”, Пес Барбос і незвичайний крос, Кавказька полонянка, Діамантова рука).
1930 – 10 вересня2001, Володимир Якович Ворошилов, російський телеведучий (Что? Где? Когда?).
1931 – 7 листопада2011, Михайлина Хомівна Коцюбинська, український філолог та літературознавець, активна учасниця руху шістдесятників.
1943 – Кіт Річардс, англійський гітарист групи The Rolling Stones (Time is on My Side, (I Can’t Get No) Satisfaction, Get Off of My Cloud, Start Me Up).
1946 – Стівен (Аллан) Спілберг, американський кінорежисер, продюсер, лауреат «Оскара» (Список Шиндлера [1993], Рятуючи рядового Райяна [1998]; Штучний інтелект, Мемуари гейші, Піймай мене, якщо зможеш, Люди в чорному, Парк Юрського періоду, Індіана Джонс, Каспер, Щелепи, Імперія сонця, Полтергейст).
1946 – 7 листопада2011, Стівен (Банту) Біко, південно-африканський борець за свободу корінного населення ПАР, керівник “Руху за чорну самосвідомість”.
1955 – Рей Ліотта, американський актор (Незабутній, Турбулентність, Простори мрій, Одинока дама, Честь нашої сім’ї, Касабланка).
1957 – Ігор Борисович Скляр, російський співак (Комарово), актор (Імітатор, Ми з джазу, Батальйони просять вогню, В’язень замку Іф). 60 років з дня народження.
1963 – Бред Пітт, американський актор (Містер і місіс Сміт, Бійцівський клуб, Власність диявола, 12 мавп, Сім, Легенди осені, Інтерв’ю з вампіром, Тельма і Луїза, Даллас).
1967 – Микола Миколайович Рудьковський, український політик. 50 років з дня народження.
1969 – Хосе Сантьяго Каньїсарес, іспанський футболіст, воротар, Олімпійський чемпіон (1992), чотириразовий чемпіон Іспанії, переможець Ліги чемпіонів (1998), володар Кубка УЄФА.
1971 – Аранта Санчес-Вікаріо, іспанська тенісистка.
1978 – Кеті Холмс, американська актриса (Телефонна будка, Бетмен: Початок, Клан Кеннеді).
1980 – Крістіна Агілера, американська поп-співачка (Come On Over, Blessed, The Christmas Time, I Turn To You, Love Will Find A Way), володарка п’яти премій «Греммі»..
Померли 18 грудня
1737 – Антоніо Страдіварі, італійський майстер струнних інструментів; за своє життя він виготовив близько 1200 високоякісних скрипок, половина з яких дійшла до наших днів. 280 років років тому, в 93 роки (нар. 1644 р.).
1803 – Йоганн-Готфрід Гердер, німецький філософ, теолог і письменник; головний натхненник німецького літературного руху “Буря і натсик”. 214 років тому, в 59 років (нар. 25 серпня1744 р.).
1829 – Жан Батист П’єр Антуан Ламарк, французький натураліст, основоположник зоопсихології, автор терміну “біологія”. 188 років тому, в 85 років (нар. 1 серпня1744 р.).
1919 – Джон Вільям Алкок, британський авіатор; пілот першого у світі трансатлантичного безпосадкового перельоту (1919). 98 років тому, в 27 років (нар. 5 листопада1892 р.).
1971 – Олександр Трифонович Твардовський, російський поет («Василий Тёркин»). 46 років тому, в 61 рік (нар. 21 червня1910 р.).
1975 – Теодозій Добжанський, американський біолог українського походження, один з піонерів генетики (“Генетика і походження видів”). 42 роки тому, в 75 років (нар. 25 січня1900 р.).
1980 – Олексій Миколайович Косигін, радянський державний діяч, голова Ради міністрів СРСР (1964-80 рр.). 37 років тому, в 76 років (нар. 21 лютого1904 р.).
1993 – Сем Уенамейкер, американський актор (“Супермен 4”, “Шпигун, що прийшов з холоду”, “Тарас Бульба”), режисер (“Палач”, “Сіндбад і Око Тигра”). 24 роки тому, в 74 роки (нар. 14 червня1919 р.).
1995 – Конрад Цузе, німецький інженер; піонер комп’ютеробудування – розробник першого працюючого програмованого комп’ютера (Z3, 1941) і першої мови програмування високого рівня (Plankalkul, 1945). 22 роки тому, в 85 років (нар. 22 червня1910 р.).
2001 – Жильбер Беко, французький співак і композитор. 16 років тому, в 74 роки (нар. 24 жовтня1927 р.).
2011 – Вацлав Гавел, чеський драматург, дисидент за часів комуністичного режиму в Чехословаччині, політик; перший демократично обраний президент Чехії за 55 повоєнних років (з 1993 р.). 6 років тому, в 75 років (нар. 5 жовтня1936 р.).
2016 – Жа Жа (Сара) Габор, американська кіноактриса («Мулен Руж», «Печать зла», «Ворог суспільства номер один»). 1 рік тому, в 99 років (нар. 6 лютого1917 р.)