Тетяна Прус : ” Жити, горіти із нами, чі ні “

Жити, горіти, із нами, чі ні,
Місто, і меблі, ліси у вогні.
Страчене щастя, у серці пала,
Там, зараз ніч, поліл, зола.
Страчене щастя у серці пала,
Та пам’ятаю – малою була
Морозовий сад – життя розквітало,
А зараз нажаль – спогадів мало.