Тетяна Прус : ” Не вистачає сонця і неба “

Не вистачає сонця і неба
І соняшник той, що хилився до тебе,
Він зараз – без тебе.
Хилився у батькові теплі долоні,
А зараз – безсоння, жагуче безсоння.
Там, у мені, де думки бездонні.