Як досягти збільшення прибутковості аграрного господарства в нових умовах

Традиційне виробництво пшениці, кукурудзи чи соняшнику, а також тваринництво за правильного та збалансованого підходу до бізнесу здатні приносити чималий прибуток. Проте аграрії, які прагнуть диверсифікувати свої доходи, мають звернути увагу й на інші сфери агробізнесу, здатні забезпечити додатковий прибуток. У багатьох випадках це переробка виробленої продукції, кінцевий продукт якої найчастіше і формує цей прибуток.

Займіться коноплею

Звісно, йдеться не про звичайну наркотичну коноплю, а про технічну. З останньої, численні сорти якої виведено в Глухівському інституті луб’яних культур Української академії аграрних наук, можна виробляти натуральне волокно, яке в сучасній промисловості використовують для виготовлення шпагату, оплетення електропроводки та іншої продукції. У світі нині спостерігається тенденція витіснення синтетичних і мінеральних волокон натуральними, оскільки вони нетоксичні та значно легші. Таким чином, вирощування технічної коноплі та її первинна переробка здатні забезпечувати непоганий прибуток. Це на власному прикладі довів Мішель Терещенко, компанія якого Linen of Desna успішно цим займається.

Яйця — у переробку

Традиційне виробництво яєць, орієнтоване на кінцевого споживача, має чимало ризиків, зокрема сезонне падіння цін на продукцію. Диверсифікувати їх може розвиток переробки яєць. Яскравий приклад — завод «Овостар», який у 2006 р. запустила Ovostar Union. Сьогодні завод виробляє сухі яєчні продукти: яєчний порошок, білок яєчний сухий знесахарений (альбумін), жовток яєчний сухий пастеризований, а також рідкі: меланж яєчний пастеризований, білок яєчний та інші. Основні споживачі цієї продукції — виробники кондитерських, хлібобулочних виробів і соусів.

Перспектива для сорго

Сорго — однорічна культура, яка за харчовими якостями успішно конкурує з ячменем, кукурудзою та просом. Піонером серед вітчизняних компаній у цьому напрямі можна назвати «НІБУЛОН». З огляду на зростання фактора посухи в Україні актуальність цієї культури зростає. Зокрема, експерти стверджують, що перспективним є виробництво фуражного сорго, яке може бути затребуваним і на зовнішньому ринку.

Страусина ферма

На Сумщині вже є кілька фермерських господарств, які займаються вирощуванням страусів. Експерти вважають, що страусина ферма — перспективний напрям агробізнесу, тим більше що страуси невибагливі до українського клімату й цілком нормально переносять нашу зиму, а також здатні харчуватися люцерною та конюшиною. Водночас успішність проєкту залежить від того, наскільки налагоджено збут готової продукції, тобто виробнику необхідно встановити тісні зв’язки зі споживачами кінцевих продуктів — м’яса, яєць, шкіри, пір’я. Ними можуть бути ресторани, виробники сувенірної продукції, підприємства легкої промисловості, що виготовляють взуття та косметичні продукти. У компанії «Агро-Союз», яка займається промисловим розведенням страусів, стверджують, що це найрентабельніший вид птахівництва за грамотного підходу. Уже за перший рік прибуток може становити 200–400%.

Гостро, дуже гостро

Україна споживає на рік 80 тис. т часнику, однак вирощує не більше 30–40 тис. т — решту доводиться імпортувати. Таким чином, на ринку існує дефіцит продукції, який і здатні заповнити вітчизняні виробники. Тим більше, що у зв’язку зі зростанням курсу долара імпортний часник суттєво подорожчає. Експерти стверджують, що ще кілька років тому початківці отримували прибуток 100–200%, а середні виробники могли розраховувати й на 500% на рік. Згодом прибутковість дещо знизилася, проте й досі залишається достатньою. Водночас експерти попереджають, що ця культура є дуже ресурсоємною — інвестиції в неї знадобляться значні.

Микола Пешков

За матеріалами сайту «Латифундист»