Сільськогосподарський сектор України продемонстрував рекордні за останній час показники

Промислове виробництво в Україні за минулий рік обвалилося до рекордних показників, продемонструвавши негативну динаміку на рівні 5% ВВП. Єдиним сектором, що продовжував працювати, виявилося сільське господарство, яке показало зростання виробництва. Ба більше, попри війну та втрату посівних площ у Криму й на Донбасі, Україна вийшла на третє місце у світі за валовим збором зерна, випередивши такі країни, як Бразилія та Канада. Втім, і тут за детальнішого розгляду картина виглядає не надто райдужною.

Урожай плюс — ціни мінус

Економісти давно прогнозували, що аграрна галузь цілком може стати рушієм економіки України. Безумовно, вони й гадки не мали, що це станеться так швидко, — падіння промислового виробництва та війна у 2014 р. справді вивели агросектор уперед за темпами приросту виробництва. Безперечно, цьому посприяла і погода. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на 7 листопада в Україні було намолочено 58,809 млн т зернових і зернобобових культур за середньої врожайності 42,2 ц/га. Це майже на 8% більше, ніж на відповідну дату минулого року. Якби посівні площі Криму та частини Донбасу було збережено, цей показник міг би перевищити 60 млн т. За даними Держслужби статистики, приріст порівняно з минулим роком становив майже 46%. Із загального обсягу збору пшениця склала майже 23 млн т, кукурудза на зерно — 22,3 млн т, соняшник — 9,6 млн т. За оцінками експертів, у такий спосіб сільське господарство загалом може дещо знизити рівень падіння ВВП України. Водночас українські селяни і цього разу не отримали значного зиску від гарного врожаю. Їхній прибуток традиційно нівелює нестача доступних елеваторних потужностей в Україні, що змушує продавати врожай на самому початку 2014–2015 маркетингового року. Ціни на продовольчу пшеницю з початку серпня до вересня знизилися з 2,7 до 2,1 тис. грн за т, однак уже у вересні–жовтні повернулися до показників 2,3 тис. грн за т. Подібна динаміка спостерігалася і щодо цін на кукурудзу. А от із соняшником ситуація виглядала інакше — ціни на врожай 2014 р. порівняно з аналогічним періодом 2013 р. знизилися на 400–500 грн і становили 3,8–4,2 тис. грн. У перерахунку за офіційним курсом гривні до іноземних валют ціна на соняшник склала $297 за т, тоді як у 2013 р. на аналогічну дату вона становила $344 за т. Порівняно з минулим роком ситуація неоднозначна. Окрім падіння курсу гривні, цього року прибутковість агрогосподарств також «вбило» стрімке зростання цін на паливно-мастильні матеріали, запчастини, техніку загалом, а також добрива на 40–70%. Унаслідок цього прибутковість багатьох зернових господарств може виявитися дуже низькою — в межах 5–7%.

Прибуток на експорт

Натомість імпортери зерна від цієї ситуації виграли — з українськими контрагентами через зростання курсу долара вони можуть розраховуватися на значно вигідніших умовах, адже ціна на пшеницю на світовому ринку залишилася на попередньому рівні — близько 272 дол. за т. Українські зернотрейдери, як правило, є компаніями з іноземним капіталом — єдиним винятком залишається вітчизняна компанія «Нібулон». Державна зернова корпорація у рейтингу імпортерів пшениці та кукурудзи у 2014 р. посідає лише п’яте місце. Таким чином, значна частина прибутку селян через «ножиці» між внутрішніми та зовнішніми цінами дістанеться іноземцям. Уже багато років українські експерти говорять про необхідність переходу від експорту зерна до експорту продуктів його переробки — борошна та інших. Однак держава досі не звертала належної уваги на цю проблему, а імпортери не були зацікавлені в її розв’язанні.

Втім, до Нового року експерти очікують зростання ціни на пшеницю до 3 тис. грн за т. Можливо, саме тому, а можливо, побоюючись початку активних бойових дій на півдні України та блокування морських портів, через які здійснюється експорт, експортери активно вивозять зернові з країни. Станом на 30 жовтня експорт склав близько 11,53 млн т, зокрема вже вивезено 6,3 млн т пшениці, 3,2 млн т ячменю, 1,8 млн т кукурудзи, 138 тис. т інших зернових. На цю ж дату ще 400 тис. т різних зернових було завантажено на судна. Експерти припускають, що загалом у цьому маркетинговому році лише пшениці буде експортовано 12 млн т. І тут може виникнути ще одна проблема — збереження в Україні достатнього обсягу продовольчої пшениці для внутрішнього споживання. Річ у тім, що через погодні умови у загальному обсязі збору зерна продовольча пшениця становить лише 30%, решта 70% — це фуражне зерно, яке здебільшого непридатне для виробництва хлібобулочних виробів. Водночас експортери укладають контракти саме на експорт продовольчої пшениці, що наприкінці маркетингового року цілком може призвести до її дефіциту і, відповідно, зростання цін. Але зароблять на цьому вже зовсім не селяни.

Аби тільки не було війни

Попри всі ризики, АПК України зберігає свою привабливість для капіталовкладень. У 2013 р., за даними Мінагрополітики, було введено в експлуатацію 92 сільськогосподарські об’єкти, обсяг інвестицій у які перевищив 5 млрд грн. Станом на кінець вересня індекс капітальних інвестицій в український АПК досяг 101,6%. Це є позитивним моментом для галузі, зважаючи на те, що сукупний індекс капітальних інвестицій по всіх галузях економіки склав 91,8%. Крім того, такі чинники, як значне збільшення постачань аграрної продукції до країн Азії, відкриття доступу на ринки Європи, істотний потенціал подальшого зростання агровиробництва, дозволяють прогнозувати зростання інтересу інвесторів до реалізації проєктів в агропромисловому комплексі України — якщо тільки в країні не розпочнеться масштабна війна. Станом на жовтень Україна вже вибрала експортні квоти на постачання до Європейського Союзу пшениці та інших зернових, надані в межах підписаної Угоди про асоціацію з ЄС. Єврокомісія 31 жовтня 2014 р. продовжила строк дії торговельних преференцій для України до 31 грудня 2015 р. Це дасть змогу забезпечити гарантований безмитний збут у ЄС 1 млн т пшениці та 400 тис. т кукурудзи, попри те що реалізацію економічної частини Угоди з ЄС відкладено до 2016 р.

Кури виручили

Попри не надто сприятливі умови для розвитку тваринництва, в Україні у 2014 р. зросло виробництво м’яса. За дев’ять місяців 2014 р. воно склало 2,313 млн т, що на 5,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Причому, як і раніше, швидкими темпами зростало виробництво м’яса птиці та свинини. Водночас виробництво яловичини за аналогічний період скоротилося на 13 тис. т — до 400 тис. т. Таким чином, на ринок м’яса птиці нині припадає майже половина всього ринку. Це цілком зрозуміло з огляду на відносну дешевизну цього м’яса порівняно з яловичиною та свининою. Водночас зростання цін на корми, електроенергію та паливо зумовило підвищення цін і на цю продукцію — за окремими групами воно досягло 50–60%. Ціни на інші види м’яса також зростали слідом за інфляцією — на 20–30%. Серйозного удару по виробниках завдало й обмеження постачань українського м’яса до Росії. За експертними оцінками, лише за 9 місяців виробники втратили на цьому близько $1,5 млрд експортної виручки. Втім, частину цих втрат вдалося компенсувати за рахунок переорієнтації експортних потоків. За підсумками 9 місяців експорт м’яса та м’ясопродуктів зріс на 22,4%. Зокрема, експорт м’яса птиці становив основну частку в загальному експорті м’яса та м’ясопродуктів (81%) і продемонстрував стрімке зростання на рівні 22,8% порівняно з відповідним періодом минулого року.

За підсумками 9 місяців 2014 р. найбільшим імпортером українського м’яса птиці став Ірак — туди було вивезено у 1,8 раза більше продукції, ніж у 2013 р. До переліку країн, що різко збільшили імпорт м’яса української птиці, також увійшли Узбекистан, Казахстан, Молдова, Нідерланди та Грузія. Причому до Нідерландів українську птицю було експортовано взагалі вперше. Підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом також відкрило українському м’ясу шлях на ринки Європи. Проте конкуренція там доволі висока, тож суттєвого зростання виробництва у зв’язку з цим очікувати не варто. Водночас Союз птахівників України сподівається збільшити квоту на безмитне постачання м’яса птиці до Європейського Союзу з 36 тис. т до 80 тис. т до 1 січня 2015 р. Зростання експорту, ймовірно, зможе компенсувати зниження рівня внутрішнього споживання м’яса, яке неминуче має настати внаслідок підвищення цін і зниження доходів українців.

Сергій Бондаренко