***
А десь о п’ятій – перон – розлука,
А десь о п’ятій – дощі, туман.
А десь о сьомій – застрягла мука,
Там , у меня, як той оман.
Як той оман – затримавсь потяг,
На першій колії стоїть
І навіть зараз, я – не проти,
Щоб не забрав щасливу мить
Де ми з тобою – і лист жагучий
В серпневій темряві летить,
Те почуття – було болючим,
Бо й досі у сльзах бринить.