“Балакуча сорока”. В.Ю. Висоцький. Серед квітів, птахів і звірів. – ББК 84 (4 Укр) 6 В 93 Глухів РВВ ГДПУ. 2002. – 149 с. Почесний голова літературно- мистецького обєднання “Сіверщина, створенного при районній газеті “Глухівщина”. Ветеран ВВВ.

Балакуча сорока

    Звали її Соринкою. Знала вона кілька людських слів і дотепно їх використовувала в “розмові” зі своєю вчителькою – пенсіонером Юлією Филимонівною Кривоніжко в м.Глухові.
     З перебитою лапою пенсіонерка підібрала її в лісі.Вилікувала, навчила говорити такі слова “Тут хто?”, “Сядьте!”, “Підемо, підемо”.
    Де б не була, не літала Соринка, але на обід, сніданок, вечерю, завжди поверталася додому. Скільки не підлітали до неї з приміських лісів сороки, умовляючи Соринку покинути житло в місті, вона не покидала господарку, аж поки один з хлопчиків, розтягнув рогатку… і не стало Соринки… А я довго думав, десь мало виховують дітей в дусі любові до природи, до пташок, звірів. І досі мені сумно і шкода чогось…

Валерій Висоцький м.Глухів