Тримаю в руках і листаю перше видання Шевченкового “Кобзаря”. Того самого: Видавництво Е.Фішера. – С-Петербург, 1840. – 114 с.
Ніколи не думав, що матиму колись таку нагоду, а ще менше: що інтернет-спільнота матиме нагоду його полистати. Книжка унікальна не тільки тим, що рідкісна. Цей примірник має ще і власну, незавершену історію. Хто захоче – може ознайомитися з нею ТУТ.
Звернув увагу, що надрукована вона… російською абеткою (адже нашої в ті часи “не было, нет и быть не может…”). Подумалось, чи змогла б їхня правда відродитися після такого? Наша змогла.
І зможе.
Ніколи не думав, що матиму колись таку нагоду, а ще менше: що інтернет-спільнота матиме нагоду його полистати. Книжка унікальна не тільки тим, що рідкісна. Цей примірник має ще і власну, незавершену історію. Хто захоче – може ознайомитися з нею ТУТ.
Звернув увагу, що надрукована вона… російською абеткою (адже нашої в ті часи “не было, нет и быть не может…”). Подумалось, чи змогла б їхня правда відродитися після такого? Наша змогла.
І зможе.