Світанок кольору малини
І сніг на ґрунті – кавові вершки,
І сонце в усмішці дитини,
І хмари через небо навпрошки,

І чисті очі не стурбовані печаллю.
До неба кинеш погляд і назад.
Стрибнеш через калюжу повну чаю
І вгрузнеш чоботом в земельний шоколад.

Дахи будинків ллють на землю воду,
Вона стікає в річок рукава.
І доки люди лають цю погоду,
Під чоботами виткнеться трава.