До Олени рано вранці
Завітала Дашка.
Й весело защебетала,
Мов та рання пташка.
- Ох яка ти, кумо, зранку
Свіжа та гарненька.
І фігура в тебе, бачу
Нівроку, повненька.
Он прокинувся хазяїн,
Викотився з хати.
Мабуть буде на городі
Зранку працювати.
Він у тебе роботящий,
Майстер на всі руки.
Не п’є пива і не палить,
Хоч і носить брюки.
А синок, Олено, в тебе
Дуже музикальний,
Має у корови Марти
Відгук дуже схвальний.
Добре доїться корова
У хліву під Баха.
Молока без рок–н–ролів
Не дасть бідолаха -.
Щось ще довго цокотіла
Без упину Дашка.
Та Олена зупинила:
- вийшла тут промашка.
Чи не ти, шановна кумо,
Вчора біля клубу
Говорила з Наталкою, 
Признавайся, нумо.
Гомоніла, що я повна,
Руда та погана.
Ось тобі від мене, кумо
Сувора догана.
Ще ти, Дашко, ображала
Мого чоловіка.
Наче він безбожно курить,
Хоч не палив звіку.
І що він – котигорошко,
Рук і ніг не має.
Наїв пузо і зазвичай
В холодку дрімає.   
Про синочка я дізналась,
Що він любить спати.
Прокинувшись, мерщій біжить
Музику вмикати.
Гучно музика лунає,
Лопаються вуха.
А він тішиться тим часом
Рок–н–роли слуха.
- Що ти люба моя кумо, –  
Говорила Дашка:
- Ці всі брехні наплела
Про тебе Наташка.
Я, Олено, тебе знаю
Зі шкільного віку,
Тож здоров’я побажаю
Тобі й чоловіку.
Вийшла Дашка та про себе:
- Що я натворила?
Ішла гроші позичити,
Та переборщила -.