Моє рідне село

Події, що давно минули
В народі й досі не забули.
Як вітала Глухівщина
Свого відданого сина
Великого поета й Кобзаря
Тому, і назване в його імя
Рідне моє село
Мальовниче і гарне воно.
Квітнуть садочки яблуневі,
Розкинулись гаї зелені,
Широколистії діброви,
Де чути на пташиній мові
Веселий солов’їний спів,
Дзвінкоголосий перелив,
А довкола – все поля.
Ореться - сіється рілля
Одвічний поклик трударя!
Село – моє Шевченкове – село
Ти мого дитинства, юності тепло.
Думками й серцем завжди
У рідну батьківську хатину
Туди, де вишні під вікном
При стежці пахне полином.
При межі м’ята, розцвіла калина.
Де за городами долина…
Схилились верби над водою,
Шелестить явір з осокою.
Вслухаюся та все дивлюся
Низесенько тобі вклонюся,
Нема милішої мені…
Святої матінки землі
Кращої тебе не знаю!
Пісню про тебе співаю!
Словом тебе величаю.

Раїса Шульга – с.Шевченкове,
Глухівський район, Сумська область, Україна.