Мухи мають совість,
дикість, але ж це так.
Ось вам моя повість,
груба, як наждак.

В одного головбуха,
повза на столі,
раптом  дурна муха,
сто знайшла рублів.

Тверда, як те зубило,
сувора, як зима.
Муха так вчинила:
їх муха не взяла.

Ось чеше вона вухо,
ось їсть вона бульйон.
Муха, проста муха,
муха, яких мільйон.

Кланяюсь мусі в пояс
і віддаю в набір,
ось цю простеньку  повість,
ось цей правдивий твір.