На ювілей Миколи Степановича Єрохи
Дружній шарж

Місяць лютий, сорок перший, Володія мить.
Народився пан Єроха! Що тут говорить.
Батько й мати, вся округа і уся рідня
веселились і гуляли аж чотири дня.

Хрестив батюшка у церкві, малюка Миколу.
Засвітилась зірка ясна в небі Суходолу!
По життю пройшла війна і голодні роки.
Гартувався і робив свої перші кроки.

Ось і школа підійшла, мати проводжає…
Закінчив і в інститут зразу поступає.
У Миколи Божа іскра – вірші він складає,
пише музику, співає й на баяні грає.

Якись час вчителював, працював в газеті.
«Глухівщину» породив з гарбузом в секреті.
І «Форпост» він заснував в прикордоннім місті.
А пісень вже написав! Не менше ніж двісті…



Президент «Дзвенигори» був, що дзвенить і досі.
За все це, велика шана – Миколі Єросі!!!
Що Єроха – це талант, знають в Україні.
І вірші він присвятив не одній дівчині.

Та Микола ще й рибак, юшку полюбляє.
На озерах і ставках карасів сількає.
А як візьме він баян, пісню заспіває!
То душа злітає в небо, серце завмирає!

Анатолій Бойко, м.Глухів, Сумська область, Україна.