Або коли в словах немає діла.

Нащо прощай ти мені кажеш,
Чи провинився до тебе.
Ти більше казки не розкажеш,
Як хочется тобі, моєї ласки.

Скінчились ласки, ти так кажеш.
Скінчились погляди ласкаві,
Змінилось все, лишень думки.
До тебе линуть від усюди.

Навіщо кажеш ти – забули.
Про що забули ми…
Наївні мрійники, діти пітьми.
Пітьма скоро настане.
Але не вір мені.
Вір краще сказаному ділу.

Я хочу зазирнуть в очі її.
Нехай вона мене злякає,
Може тоді, може лише тоді,
Злякаюсь я, й прокинусь.
Я зазирнув…
Злякавсь, прокинувся. На самоті..
--------------------------------------