1.Розводить сонце світлі акварелі у плесах мальовничої ріки.
І соловї дарують ніжні трелі і гомоном відлунюють віки.
А сонце піднімаючись говорить вершечки храмів щедро золотих.
Дарує місто нам чотири долі, розкинувши дороги і мости.
 

Забудуться всі зливи і посухи, розвіються тривоги і жалі.
Бо я завжди з тобою древній Глухів-столиця Сіверянської землі

2. Пливуть у вічність, наче каравели, ці храми дивовижної краси.
У світлі дні крокує юнь весела і радісні лунають голоси.