так ніколи не було ще в світі
щоб про неї говорили так
ніби є одна така вірна
не шукає жодних переваг

і співають гімни їй навколо
і присвячують поважний пьядестал
поки свої же розносимуть по крихтах
шмаття слави
........
і не витримає серце у солдата
і розтопить камінь в лють
ми прийдем до отчої хати
щоби самих себе помянуть

ще над вечір..
чи стихнуть гармати
і від втоми замовкне душа
то по краю лунають не марші

не дивуйся...то лише війна