З ІСТОРІЇ ГЛУХІВСЬКОГО ПАРТИЗАНСЬКОГО ЗАГОНУ

     Для організації боротьби з німецькими загарбниками на окупованій території у серпні 1941 року в Глухові був сформований партизанський загін, який налічував 54 чоловіки. Та війна внесла свої корективи: частина людей виявилась не підготовленою до ратних справ, тому, коли група вийшла в урочище Мариця біля с.Зазірки, в ній налічувалось 22 чоловіки. Це було 27 серпня 1941 року. Командиром загону народних месників став П.Л.Кульбака, комісаром А.П.Білявський, начальником штабу С.К.Cамійленко.
    У Мариці були закладені бази продовольства та боєприпасів; у цьому допомагали партизанам жителі навколишніх сіл. Зразу ж після створення загону партизани розпочали бойові дії. Це були невеликі диверсії.
 З Мариці загін передислокувався у Слоутські ліси, там 21 листопада 1941 року глухівчани проходили бойове хрещення разом з 2-ма харківськими та 2-ма шосткінськими загонами (всього близько 170 чол.) у нерівному бою з 500-ма карателями.
     Зрадник виказав місце розташування партизанських загонів, тому вони були атаковані ворогом зненацька. Але спільними зусиллями партизани не тільки відбили атаки, але й оточивши ворога, знищили 30 і поранили 30 карателів батальйону з полку “Велика Німеччина”. Так розпочався бойовий літопис глухівського партизанського загону.
     Із Слоутських лісів партизани перейшли до Хінельських лісів, а в січні 1942 року об’єднались із путивльськими народними месниками. Так народжувалось легендарне з’єднання С.А.Ковпака і С.В.Руднєва, що вписало яскраву сторінку в історію партизанського руху на Сумщині.
Білявський, а справжню воїнську доблесть виявили командир загону П.Л.Кульбака, командири груп Г.М.Слоєв, Ф.М.Голуб, кулеметник 
П.П.Світненко, політрук С.Хотимський та інші. У травні-липні глухівчани рейдували у складі з’єднання по Сумщині. За цей час Глухівський загін звільнив від окупантів 7 сіл, месники знищували живу силу противника, вчиняли диверсії, поповнювали запаси зброї та продовольства. Загін вже налічував 200 чоловік, а пізніше збільшився до 765 чоловік. 
 Загін провів у тилу ворога 1065 днів, пройшов від Глухівщини у Брянські ліси, рейдував у складі з’єднання Сумських партизан (Путивльський партизанський загін) правобережною Україною, Карпатами. 
 Бойовий шлях глухівських партизан складає 18 тисяч кілометрів по території України, Росії, Білорусі, Польщі. Сотні знищених окупантів, десятки підірваних мостів, 6 паровозів, річний буксирний пароплав, два моторних катери, 13 тисяч метрів ліній зв’язку. 
 За бойові подвиги глухівчан у ворожому тилу більшість із них були нагороджені орденами і медалями, а їх командир – П.Л.Кульбака в 1944 р. удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
       Невдовзі глухівчани у складі з’єднання 28 лютого мужньо бились у Веселівському бою, де було знищено близько 600 ворожих солдат і офіцерів. В цьому бою поліг смертю хоробрих комісар загону глухівчан Олександр  Білявський, а справжню воїнську доблесть виявили командир загону П.Л.Кульбака, командири груп Г.М.Слоєв, Ф.М.Голуб, кулеметник
П.П.Світненко, політрук С.Хотимський та інші. У травні-липні глухівчани рейдували у складі з’єднання по Сумщині. За цей час Глухівський загін звільнив від окупантів 7 сіл, месники знищували живу силу противника, вчиняли диверсії, поповнювали запаси зброї та продовольства. Загін вже налічував 200 чоловік, а пізніше збільшився до 765 чоловік.
     Загін провів у тилу ворога 1065 днів, пройшов від Глухівщини у Брянські ліси, рейдував у складі з’єднання Сумських партизан (Путивльський партизанський загін) правобережною Україною, Карпатами.
Бойовий шлях глухівських партизан складає 18 тисяч кілометрів по території України, Росії, Білорусі, Польщі. Сотні знищених окупантів, десятки підірваних мостів, 6 паровозів, річний буксирний пароплав, два моторних катери, 13 тисяч метрів ліній зв’язку.
    За бойові подвиги глухівчан у ворожому тилу більшість із них були нагороджені орденами і медалями, а їх командир – П.Л.Кульбака в 1944 р. удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
 

М.П.Гурець м.Глухів
Член літературно - мистецького
обєднання "Сіверщина"