У студії Анна фактично з першого дня. За цей час її творчий доробок розширився у тематичному та жанровому планах. Як "Зажинок" впливає на її творче зростання, Аня розповіла сама.

Розкажи, як ти потрапила до студії?

Мені про “Зажинок” розповіла моя знайома поетеса. Якраз на цей момент я була в пошуках такої студії, бо та, яку я відвідувала до цього, переформатувалась на інтернет-проект. Тобто можна було обмінюватись досвідом, спілкуватись, вчитись, але все це було б через фейсбук. Без живого спілкування. А це дуже важко. Мені потрібно бачити людей, тим паче тих, хто є, так би мовити, колегою по цеху. Отже, коли я дізналась що 1 жовтня 2016 року Тамара Миколаївна збирає молодих поетів міста Суми, я дуже зраділа. Вже на першій зустрічі я відчула доброзичливе тепле ставлення як самої пані Тамари, так і тих, хто прийшов навчатися.

Що тобі дав "Зажинок"?

Відповідь на друге питання є продовженням відповіді на перше. “Зажинок” дав мені теплу атмосферу підтримки і спілкування з поетами. А, як ми знаємо із психології, у будь-якій справі людині значно простіше досягти успіхів, коли її розуміють, ставляться до неї з повагою та підтримують. Все це я знайшла у студії Тамари Герасименко. Звісно, що в будь-якій літературній чи іншій творчій майстерні не обійдеться без критики. І це – нормально. Я навіть скажу більше: це – важливо. Бо, якби не було критики, то факт нашого поетичного зростання залишився б під питанням. І у нас були свої критики, які давали суттєві настанови починаючим поетам. На жаль, не всі вони зараз можуть відвідувати “Зажинок”, та ті поради, які я почула від цих людей, були і є дуже вагомими.

Які в тебе творчі плани на майбутнє?

Творчі плани? Є деякі задумки, але поки що, говорити зарано. Нехай буде сюрприз.