У жовтні 2016 року літературна студія "Зажинок" відновила свою роботу. Цього разу за її кермо стала Тамара Герасименко - член НСПУ і вихованка цієї ж студії. Про відновлення легендарної літературної групи та різницю між старим і новим колективами вона розповіла в коротенькому інтерв'ю.

Чому Ви вирішили відновити "Зажинок"?

Мабуть, тому, що любила старий "Зажинок", і мені хотілося створити щось подібне, особливо коли зустрічала молодих обдарованих людей із творами, яким однаковою мірою були притаманні і талановитість, і літературна невправність водночас. Віру в те, що в мене це може вийти, вселяв попередній досвід роботи зі школярами у літературному гуртку та довголітній стаж роботи з авторами у видавництвах.

Які відмінності Ви бачите між нинішніми учасниками і літстудійцями тих часів?

Зажинківці старшого покоління були більш старанними, організованими та обов'язковими, не мали "зоряних" хвороб. Нинішні зажинківці набагато більше згуртовані, меткіші, більш ділові, впевненіші у собі. І, на жаль, менш обов'язкові.

Як Ви оцінюєте нинішню літературну ситуацію в Сумах?

Як багато джерел і ручаїв. Більшість стікається до ріки під назвою Література Сумщини. Джерела ці дуже різноманітні, більші та менші, але добре, що вони є, що їх так багато і що вони такі різні.

Чи творите Ви сьогодні? Як відрізняється Ваша творчість часів старого "Зажинка" від нинішньої?

Так, на щастя. Адже для творчої людини немає нічого кращого від стану активного продукування, втілення своїх ідей у витвори мистецтва. Підготувала до друку нову книгу поезій "Незнайомці". Зараз працюю на наступне видання. За два місяці цього року - майже 20 віршів...