362-й день року за Григоріанським календарем - до закінчення року залишилось 3 дні.
Іменинники - Павло, Степан (Стефан), Трифон.
Міжнародний день кіно, у Непалі відзначають День короля.
Головні події 28 грудня
• Народження кінематографу, 1895
• Найбільший землетрус у Європі, 1908

801 - Людовик Благочестивий після майже річної облоги захопив Барселону. Вона стала столицею Іспанської марки.
1065 - За тиждень до смерті англійського короля Едуарда Сповідальника у Лондоні освячено ще недобудований Собор Святого Петра у Вестмінстері (Вестмінстерське абатство). Імовірно, що його наступник, Гарольд II, коронувався тут в 1066 році. Документально підтверджена коронація цього ж року Вільгельма Завойовника, який розбив Гарольда II у битві під Гастінгсом.

Нова історія
1832 - Посилаючись на принципові розбіжності з президентом Ендрю Джексоном і бажаючи зайняти вакантне сенатське місце від Південної Кароліни, віце-президент Джон Келхаун подав у відставку. Це був перший випадок в історії США, коли людина добровільно залишала такий високий державний пост. Протягом наступного періоду своєї політичної діяльності Келхаун став активним поборником збереження рабовласницької ситеми і в першій половині 19 століття поряд із Ендрю Джексоном, Деніелем Уебстером і Генрі Клеєм був серед найвпливовіших політиків США.
1869 - Дантист Вільям Фінлі Семпл з містечка Маунт-Вернон (штат Огайо) отримав патент № 98.304 на жувальну гумку: «комбінація каучука з іншимими компонентами в будь-яких пропорціях для створення прийнятної жувальної гумки».

1895 - В паризькому «Гран-кафе» на бульварі Капуцинок брати Огюст і Луї Люм'єр провели перший комерційний сеанс перегляду фільму, знятого при допомозі свого винаходу, пристрою, що суміщав функції камери і проектора і названого "кінематограф". Цього вечора близько 30 чоловік подивились 10 фільмів зі сценами звичайного життя тривалістю до 50 секунд. Винахід зразу став популярним і за наступні кілька років Люм'єри зняли майже 2 тисячі короткометражних фільмів.

   Брати Огюст і Луї Люм'єр народились в сім'ї художника і після отримання середньої освіти працювали спочатку в ательє свого батька, який захопився модною на той час фотосправою, а згодом на його фабриці з виробництва фотоматеріалів. На початку 1894 року Огюст випадково у вітрині одного з ліонських магазинів побачив пристрій для перегляду рухомих зображень, відомий як кінетоскоп Томаса Едісона. Із-за низької світлової ефективності пристрій призначався для індивідуального перегляду через окуляр 20-секундних фільмів, записаних у вигляді послідовності фотографій на целулоїдній плівці, котра циклічно прокручувалась у закритій коробці. Незважаючи на такий суттєвий недолік, Едісон зумів комерціалізувати винахід, заснував спеціальну студію для виробництва роликів і вже за рік його кінетоскопи стали популярними не лише в США, але й у Європі.
   Вражений кінетоскопом, Огюст звернувся до брата з ідеєю удосконаити його таким чином, щоб перегляд фільму міг відбуватись колективно. Луї скористався відомими на той час винаходами і зумів вирішити основну проблему кінетоскопа Едісона - за рахунок переривчастого переміщення плівки, для реалізації якого було створено спеціальний скачковий механізм на основі аналогічного для швейної машинки, виявилось, що світлового потоку проекційного ліхтаря достатньо як для проектування зображень на зовнішній екран, так і для ведення зйомки цим же апаратом, який Луї Люм'єр назвав кінематографом (той, що записує рух). Це ім'я було куплене у французького винахідника Леона Булі, який два роки перед тим запатентував власний пристрій під цією назвою, проте не мав грошей, щоб продовжити патент.
   У кінематографі Люм'єр скористався такою ж шириною перфорованої плівки 35 мм, що і в апаратах Едісона, проте зменшив частоту кадрів удвоє і згодом 16 кадрів/сек стали загальносвітовим стандартом німого кіно. 13 лютого 1895 року він запатентував свій винахід, а 22 березня на конференції, присвяченій розвитку французької фотопромисловості, у Парижі був проведений перший публічний перегляд фільму «Вихід робітників з фабрики», першого із знятих братами Люм'єр.

   Проте днем народження кіно вважається 28 грудня 1895 року, коли в індійському залі «Гран-кафе» на бульварі Капуцинок, 14 брати Люм'єр провели перший комерційний сеанс - цього вечора близько 30 чоловік подивились 10 фільмів зі сценами звичайного життя тривалістю до 50 секунд. Відкривав кіносеанс «Вихід робітників з фабрики», проте найбільше враження справила перша у світі короткометражна постановочна комедія «Политий поливальник», в якій знявся садівник і син одого із слуг маєтку Люм'єрів в містечку Ла-Сьйота.
   Наступного року брати Люм'єр відправилися на гастролі в Брюссель, Бомбей, Лондон, Монреаль, Нью-Йорк і Буенос-Айрес. Їх винахід зразу став популярним і за наступні три роки Люм'єри зняли 1800 короткометражних фільмів, але в решті-решт відмовились від зйомок, будучи не в змозі конкурувати із новими, художньо більш професійними кінематографістами, що з'явились у Франції та Європі. Луї Люм'єр ще з 1898 року відійшов від кіновиробництва, в 1902-у продав усі свої патенти і займався удосконаленнями в галузі кольорової фотографії. У 1919 році він став членом Французької академії наук, а основним бізнесом братів стало виробництво 35-міліметрової кіноплівки.
   У 1948 році, за два роки до смерті Луї Люм'єра, всі зняті ними стрічки вони з братом передали французькому кіноархіву «Сінематека».

1896 - В журналі фізико-медичного товариства міста Вюрцбург Вільгельм Рентген опублікував свої перші дослідження X-променів, відкритих місяць перед тим.

1908 - На півдні Італії стався найбільший із документально зареєстрованих в Європі землетрусів. Лише в сицилійському місті Мессіна загинуло близько 80 тисяч чоловік, а загальна кількість жертв землетрусу, цунамі і проливних дощів оцінюється в 160-250 тисяч осіб.
   За періодичну сейсмічну активність в районі, що охоплює Сицилію і Калабрію, їх здавна в Італії називають "терра баллеріна" - танцююча земля. У 1693 році від землетрусу на півдні Сицілії загинуло близько 60 тисяч чоловік, а в 1783 на тіренському узбережжі Калабрії - не менше 50 тисяч. Землетрус же 1908 року привів до значно більших жертв.
   Перший поштовх силою 7,5 балів за шкалою Ріхтера стався о 5-20 ранку і викликав цунамі висотою до 12 метрів, що привело до руйнації 90% будівель в двох великих містах по обидва боки Мессінської протоки - Мессіні і Реджио-ді-Калабрія - і ще в 25-и інших населених пунктах. Менш значні руйнування стались в радіусі 200 кілометрів від епіцентру землетрусу. За першим поштовхом, що тривав секунд 10, через кілька хвилин сталася ще серія поштовхів, менш потужних, але більш тривалих, які поступово затухаючи повторювалися ще два дні і разом з проливними дощами довершили руйнування. Лише в Мессіні із 145 тисяч жителів загинуло 80 тисяч, а в Реджио-ді-Калабріа з 34 тисяч - 25 тисяч.
   Першу допомогу постраждалим надали моряки британських і російських кораблів, що перебували неподалік трагедії. Вони організували рятувальні роботи, розгорнули польовий госпіталь і відновили громадський порядок. 30 грудня в Мессіну на військовому кораблі "Неаполь" прибув король Італії Віктор Еммануїл III, за розпорядженням якого наступного року почалось відновлення зруйнованих міст. З цією метою частина місцевих жителів була переселена в інші частини Італії, а частина емігрувала до Америки.

Новітня історія
1943 - Указом президії Верховної Ради СРСР про ліквідацію Калмицької АРСР військами НКВС проведена операція по виселенню калмиків до Сибіру і на Далекий Схід. Всього в ході каральної операції «Улус» було депортовано більше 90 тисяч людей.
1973 - У Парижі російською мовою вийшов "Архіпелаг ГУЛАГ" Олександра Солженіцина, літературне дослідження поліцейсько-державної системи Радянського Союзу за період з 1918 по 1956 роки. Достовірний і безкомпромісний дух книги зразу зробив її популярною, і протягом кількох місяців вона вийшла в перекладі більшістю європейських мов. На батьківщині ж письменника "Архіпелаг ГУЛАГ" був названий наклепом на радянських людей та радянську дійсність, і 12 лютого 1974 року Солженіцин був заарештований, а згодом позбавлений громадянства і висланий з СРСР. Він поселився у США і повернувся на батьківщину вже будучи лауреатом Нобелівської премії з літератури, відмовившись, однак, в 1980-х роках прийняти пропозицію Михайла Горбачова поновити радянське громадянство.
1989 - Александр Дубчек, колишній чехословацький лідер і архітектор "празької весни" обраний головою нового багатопартійного парламенту Чехословаччини - вперше після 1970 року, коли Дубчек був виключений з компартії за свої радикальні демократичні погляди, він повернувся в політику і зайняв державну посаду.

Наш час
2007 - Непал проголошений Федеративною Демократичною Республікою.

Народились 28 грудня
1856 - 3 лютого 1924, Томас Вудро Вільсон, 28-й президент США (1913-21 рр.), лауреат Нобелівської премії миру (1919).
1903 - 8 лютого 1957, Джон фон Нейман (Янош фон Нейман), американський математик угорського походження; заклав аксіоматичні основи теорії високошвидкісних обчислень.
1903 - 26 березня 1973, Михайло Костянтинович Калатозов, російський кінорежисер (Летять журавлі, Вірні друзі, Червона палатка).
1929 - 31 травня 1970, Террі Савчук, легендарний канадський воротар українського походження, один з кращих голкіперів за всю історію НХЛ, чотириразовий володар призу Везини як кращому воротарю ліги.
1951 - Наталія Вітренко, український політик, співзасновник і керівник Прогресивної Соціалістичної партії.
1953 - Річард Клайдерман, французький піаніст, автор і виконавець багаточисельних фортепіанних обробок кращих рок- і поп-пісень.
1954 -  Дензел Вашингтон, американський кіноактор, лауреат премії «Оскар» (Слава [1989]; Ураган, Філадельфія, Справа пеліканів, Малькольм Ікс, Крик свободи).
1969 -  Лінус Бенедикт Торвальдс, фінський програміст, автор операційної системи Лінукс.
1972 - Патрік Рафтер, австралійський тенісист; перша ракетка світу (1999). 45 років з дня народження.

1978 - Джон Ледженд (Стівенс), американський співак в стилі соул, лауреат 5 премій «Греммі» («Get Lifted», 2004).


Померли 28 грудня
1503 - П'єро Лоренцо Медічі (П'єро Нещасний), сеньйор Флорентійської республіки (1492-4 рр); старший син Лоренцо Медічі. 514 років тому, в 31 рік (нар. 15 лютого 1472 р.).
1663 - Франческо Мария Грімальді, італійський фізик і астроном; склав першу карту поверхні Місяця. 354 роки тому, в 45 років (нар. 2 квітня 1618 р.).
1734 -  Роб (Роберт Рой) Макгрегор, горянин-розбійник на прізвисько Роб Рой, національний герой Шотландії. 283 роки тому, в 63 роки (нар. 7 березня 1671 р.).
1923 - (Александр) Гюстав Ейфель, французький інженер-будівельник, автор Ейфелевої вежі в Парижі (1889). 94 роки тому, в 91 рік (нар. 15 грудня 1832 р.).

1937 - Моріс Жозеф Равель, французький композитор ("Дитя і чари", "Іспанська рапсодія", "Болеро"). 80 років років тому, в 62 роки (нар. 7 березня 1875 р.).


1945 - Теодор Драйзер, американський письменник (Сестра Керрі, Американська трагедія, Фінансист). 72 роки тому, в 74 роки (нар. 27 серпня 1871 р.).
1947 - Віктор Еммануїл III (Віктор Еммануїл ді Савойя), третій король єдиної Італії (1940-46 рр.) з Савойської династії. 70 років років тому, в 78 років (нар. 11 листопада 1869 р.).
1988 - (Еміль) Клаус Фукс, німецький фізик-теоретик, учасник «Манхеттенського проекту»; передав СРСР секретну інформацію про американську атомну програму, конструктивні і наукові деталі проекту, а також всі дані про заплановану до розробки водневу бомбу. 29 років тому, в 77 років (нар. 29 грудня 1911 р.)