Минулого тижня у «Студії 18» відбулась презентація книги «Перехожі. Південно-Східна Азія», автором якої є Богдан Логвиненко

Автор розповів, що перебував у країнах Азії приблизно 3 роки, 2,5 з яких нічим не займався, а за останні три місяці вирішив написати книгу.

«Усе почалось із дописів у соціальній мережі  Facebook, а на форумі видавців у Львові я зустрівся з представником «Видавництва Старого Лева», який оцінив мої тексти», - розповідає Богдан Логвиненко.

Коли письменник прибув до Азії, то відчував себе аборигеном. Каже, що у Азії навіть люди старшого віку мають смартфони, а він був із звичайним телефоном. Через деякий час піддався натиску суспільства і також придбав собі смартфон, з якого було набагато зручніше писати тексти і робити якісні фото.

Автор каже, що намагався написати про всіх, проте це – нереально. Найважче було знайти на це час:

«Використовував будь-який момент, де можна писати, у літаку чи навіть у туалеті, тому що білим у Азії дійсно бракує усамітнення. У Декарті я винаймав будинок із каталонцем, який весь час вболівав за «Барселону» і пив пиво. Проте, кожного ранку повз наш будинок проїздив поїзд -магазин на колесах, який будив мене своїм голосним рінгтоном. Після цього до будинку вривалась купа сусідських дітей, які хотіли побачити «білого дядю» і це було вічною проблемою. Часто я сідав на байк і їхав у ліс. Це в Сумах ви можете сидіти на лавці, читати книгу чи слухати музику, і до вас рідко підійдуть, а там ти надто білий»

Також розповів про те, як сприймають білих у Південно-Східній Азії:

«Люди в цих країнах думають, що ви хворі, якщо загаряєте під сонцем, адже це, на їхню думку, псує шкіру. Вони не мусульмани, але часто носять одяг, схожий на паранджу, який закриває усе тіло від сонячних променів. В Індонезії, наприклад, не побачите людей в шортах»

Проте, з розповіді автора присутні дізнались, що у Азії каналізаційні системи більш розповсюджені, ніж в селах України. Дуже багато пересторог стосовно щеплень проти азійських хвороб. Там є три найпоширеніші хвороби: лихоманка Денге, малярія і жовта лихоманка. Денге поширена на великій території, протікання якої одне з найважчих серед вище вказаних.

Також автор застерігає тих, хто хоче подорожувати про дивні деталі того суспільства:

«З собою обов’язково потрібно носити шапку і шарф, адже на вулиці – неймовірна спека, а у громадських місцях кондиціонери працюють при температурі +18С, наприклад, у метро чи тролейбусах. У кожній країні Азії специфічна англійська. У В’єтнамі небезпечно говорити про політику, адже там ще залишився комуністичний устрій. Історична пам’ять дуже впливає на гостинність та відвертість нації».

Окрім презентації книги, Богдан Логвиненко представив до уваги публіки соціальні відеоблоги «Ukrainer. Експедиція», які він вирішив знімати зі своєю командою, аби за кордоном мали поняття про Україну. Наразі група публікує ролики про Закарпаття, людей, які там живуть та їхні захоплення.

Досьє
Логвиненко Богдан Анатолійович — український письменник, журналіст, телеведучий, літературний критик, редактор, громадський діяч. У 2012 році робить коло навколо Балтійського моря, долаючи 10 тисяч кілометрів, знову автостопом. Травень 2013 — переїжджає до Південно-Східної Азії, отримавши роботу гіда в компанії iloveasia.travel, працює на напрямках: Індонезія, Малайзія, Сингапур, а згодом Шрі-Ланка; частину часу мешкає в Малайзії, іншу в Індонезії. Також є співзасновником агентства «Служба пригод». Станом на грудень 2015 року перебуває в Україні, робить виступи про сучасну журналістику і досвіди подорожей, готує до друку книгу історій з мандрів, веде проект «Перехожі з Богданом Логвиненком» на сайті «Українська Правда: Життя», пише для The Insider та інших видань, планує туристичні маршрути. Квітень 2016 — початок презентації книги «Saint Porno», що видав Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» до шостого Книжкового арсеналу та тур містами України та Європи.