«Скульптури» Олега Прокопчука представили у Сумах

ВС 30 июля 2018 в 15:00
26  Липня у Сумах у незвичайному духовному місці – художній  галереї «Наша» на  Псільській»  римсько – католицької громади  Благовіщеня    Пресвятої Діви Марії відбулося відкриття виставки Олега Прокопчука під назвою «Скульптури».  Вона приурочена нагородженню скульптура почесним званням  Заслуженого художника України та є ретроспективною. В експозиції представлені близько 30 робіт, які включають в себе чотири напрямки його творчості: скульптурний портрет,  скульптурна композиція,  медальєрна пластика, а також акварельні сюжетні композиції.  Живописні роботи розміщені на дерев’яних підвісних полотнах різних форматів і створені в яскравих тонах, які відтворюють дивовижну гру кольорів.  Вони  жанрові,  цікаві, незвичайні,  глибині, відображають філософський  погляд автора на життя та відразу привертають увагу. Акварелі присвячені біблійним, історичним, міфічним військова – патріотичним темам і мають такі назви:  «Джерело»,  «Родина» та інші.  Крім того,  в експозиції представлені скульптурні монументальні  композиції.  Кожна з робіт  знакова, індивідуальна, оригінальна, ексклюзивна, відтворює багатогранний талант скульптура та присвячена цілій низці відомих особистостей – літератору Анатолію Гризуну,  музикознавцю  Ганні Приходько, спортсмену та дворазовому Олімпійському чемпіонові Миколі Шапаренку, льотчику часів Великої Вітчизняної війни Івану  Кожедубу.  Дані роботи масштабні, повністю відображають риси кожної з відомих постатей  – наших  земляків,  яких відразу можна  пізнати. Окремо у вигляді скульптури на постаменті розміщені роботи, присвячені темі «Голодомору 1932-1933 років» (одна з них  була представлена на Всеукраїнському трієнале «Скульптури 2017», яке відбувається кожні три роки у місті Києві), а також монументальна, знакова робота Андрій Первозваний  та скульптура,  присвячена знаменитому автору «Запорізького маршу» Євгену Адамцевичу.  В центрі ж експозиції розміщена граверна композиція під назвою «Арешт Христа». Всі  скульптурні роботи виготовлені з гіпсу, бронзи, міді та алюмінію, при їх створені автором застосовувались різні складні техніки. Цікавинкою даної виставки є унікальна, витончена медальєрна пластика. Це перші, ще студентські роботи скульптора. Вони представлені у вигляді круглих форм металевих зображень,  які відтворюють військово-патріотичні та християнські теми і мають такі назви: «Переможці», «Захисники Батьківщини». Всі, розміщені  на виставці роботи створювались автором протягом останніх 25-30 років. Однак і в теперішній час Олег Прокопчук знаходиться в постійному творчому пошуку,  знаходячи  нові композиційно – формально об’ємно – просторові рішення пластики.  З 1977 року  він  є членом Національної спілки художників України, учасником республіканських, зарубіжних і обласних виставок. Має до десятка персональних виставок. Його роботи прикрашають місто Суми та області. Ним створені пам’ятники І.М. Кожедубу,  « Жертвам Голодомору 1932- 1933  роки»,  контактна композиція « Малюки – ласуни», пам’ятний знак «Воїнам Афганцям (м. Охтирка), меморіальні дошки, портрети – бюсти відомим землякам. Виставка триватиме до 19 серпня.   Вхід вільний.  



Нам вдалося поспілкуватися з автором робіт Олегом Прокопчуком та взяти в нього інтерв’ю.

Яка головна мета виставки, чому вона присвячена?
О.П.
Дана виставка, присвячена скульптурі і приурочена до присвоєння мені 27 червня цього року відповідно до Указу Президента України почесного звання Заслуженого художника України.

Як створювалися представлені роботи, чи були складності при їх створені?
О.П.: 
Дана виставка є  ретроспективною, оскільки  на ній  представлені скульптурні  роботи,  які були створені мною у 1998 році.  Кожна з них -  це складний творчий процес, під час якого щось виходить, а щось ні. Результат  своєї роботи кожен художник представляє на суд глядачеві  і саме йому вирішувати чи вдалось автору своєю скульптурою або живописом доторкнутись до духовних струн  кожного відвідувача  його виставки чи ні? 

З чого розпочалася Ваша творчість,  як з’являлися перші роботи, чому ви обрали саме скульптуру?
О.П.:
  У 1961 році я вступив до Вижницького училища прикладного мистецтва, на відділення художньої  обробки  дерева і на першому курсі побачив та дуже захопився  роботами свого викладача скульптури,  який закінчив Львівський художній інститут. А вже коли був на другому, третьому курсі художнього училища я виліпив скульптурні портрети майже всіх друзів зі свого курсу. З тих пір  все моє життя пішло у руслі творчої  скульптури.  Мої перші роботи створені у 70 роках минулого століття у стилі медальєрної пластики та представлені на даній виставці.



Ви маєте багато нагород, а яка з нагород є для Вас головною та дає зрозуміти, що Ви працюєте недаремно?
О.П.:
Власне кажучи працюю  я  не за нагороди, а для людей, щоб подарувати їм частинку своєї душі  і поділитися своїм світоглядом. тому коли мені присвоїли  Заслуженого художника  України для мене це було дуже несподівано і приємно. Я навіть і не думав, що мені в цьому році присвоять це звання, оскільки відповідні документи були подані в Адміністрацію Президента України ще  дев’ять  років тому назад і коли мені один із відомих співаків Сумщини Ігор Левенець, який живе в Києві раптом подзвонив 27 червня і привітав  з цією подією, я відразу не повірив і подумав, що це розіграш. А потім пересвідчився, що є в числі п’яти художників України, яким присвоєно це почесне звання і щиро зрадів цьому.


  
Як Ви обираєте теми для своїх робіт, які  теми є для Вас цікавими, над якими темами Вам подобається працювати?
О.П.:
  Я хочу сказати, що найбільше цікавою для мене є портретна скульптура, в якій я намагаюся відобразити внутрішній світ людини, його особисту характеристику. 

Що складніше створювати масштабні роботи чи працювати над мініатюрними?
О.П.:
Можна сказати, що слово мініатюра означає тонку ювелірну роботу, але я по своїй натурі не ювелір, а  художник монументально - декоративного мистецтва та займаюсь архітектурною декоративною пластикою, що означає створювати скульптури для архітектури та екстер’єру. Крім того, я захоплююсь портретною скульптурою. На даній виставці також представлені мої ранні роботи в стилі медальєрної пластики, які можна віднести до мініатюрних, і які, на мій погляд, створювати складніше, ніж масштабні скульптури. 
 
Скільки часу займає створення однієї скульптурної  роботи?
О.П.:
По часу важко сказати. Все залежить від наснаги.  Буває так, що деякі портретні  роботи робляться за короткий проміжок часу. Людина позує мені один раз протягом  години або півтори, а потім я  по пам’яті відтворюю її риси обличчя в скульптурі, а  над деякими роботами працюю більш тривалий проміжок часу.



Які напрямки в мистецтві Вам подобаються, які б ще хотіли для себе відкрити?
О.П.:
Я дуже люблю живопис і таку техніку, як акварель. На даній виставці представлені мої акварелі, які мої колеги  вважають своєрідним явищем не тільки у Сумах, а взагалі в України, оскільки  я створюю сюжетні композицію  засобами акварелі.  Як правило,  художники малюють пейзажі і натюрморти.  Як  Ви бачите у мене пейзажів і натюрмортів немає,  а створені цілі сюжетні композиції на біблійні, історичні, міфологічні теми.

Чим вам подобається скульптура, чим саме вона Вам цікава?
О.П.:
Скульптура – це своєрідний вид мистецтва.  Я хочу сказати, що в місті Суми 100 художників живописців - графіків  і максимум 10 скульпторів. Цей вид мистецтва від інших відрізняється тим, що художник повинен мати об’ємне, просторове мислення, як у архітектора, оскільки скульптурна архітектура і скульптура - дві сестри у творчості художника і скульптора. 

Скільки часу було витрачено на підготовку до цієї виставки?
О.П.: 
Власне кажучи пропозиція надійшла несподівано, буквально неділі три тому назад і я погодився.

Чи виникають складності при створені робіт?
О.П.:
Так, складності виникають. Особливо, коли скульптор ліпить роботи в глині, потім в гіпсі, а потім переводить їх в метал - це дуже складно.



Які матеріали Ви використовуєте при створені робіт?
О.П.:
  Для скульптури я використовую в основному метал, хоча в мене є роботи  в кераміці, а також  з дерева.  На даній виставці представлені композиції з металу, бронзи, алюмінію і гіпсу, хоча останній вважається перехідним матеріалом, але є багато робіт, які виставляються саме в гіпсі.  В живопису я використовую олійні фарби і акварель.

На що Ви робите акцент при створені робіт, що Ви обираєте за основу, починаючи працювати над кожною з них?
О.П.:
  На різні   життєві  подразники .  Буквально в тому році  я  багато разів  переглядав твори художника Марка Шагала.  У нього є така цікава картина, на якій намальована  циркачка,  півень і  жіноча фігура  і мене спонукало це зробити об’ємну, просторову  скульптурну  композицію. Таким чином  ця картина  дала  поштовх  на створення скульптури. Вона не тотожна з роботою Шагала  а є парафразою, тобто моїм прочитанням цієї  картини,  хоча і  дещо схожою з нею  по своїй  техніці.   На даній виставці вона не представлена і знаходиться у моїй майстерні, оскільки я хочу перевести її в метал.

А що складніше створювати певну скульптуру  чи художню роботу?
О.П.:
Більш складним для художника є композиційні роботи, по яким можна побачити і зрозуміти  його, оскільки митець, який їх створює повинен мати  філософське відчуття світу, великий світогляд і плюс звичайно якісь внутрішні колізії,  які надихають художника на створення скульптурної роботи.

Яка робота запам’яталася при її створені і чим?
О.П.:
Скульптурна композиція Андрій Первозваний – це друга робота, яка  відтворює концепцію просторового об’ємного мислення. Першу  скульптуру, яку я  зробив в просторовому об’ємному  виді - це пам’ятники Голодомору 1932  -1933  років. Вони також представлені на даній виставці.  Ці роботи дуже складно виконати, оскільки спочатку з гіпсу робиться їх каркас і об’єм, який потім шліфується та віддається ливарнику для виплавки в металі, але оскільки робота  масштабна  за розмірами,  вона відливається по частинам, які я потім зварюю у майстерні. Таким чином дуже велика частина роботи потребує значних фізичних зусиль.



Чи складно працювати зі студентами чи є чомусь повчитися у них?
О.П.:
Можливо не всі із студентів, які опановують  художньо – мистецьку  фахову роботу, в майбутньому стануть художниками, але кожен з них повинен розуміти, що набутий мною досвід  передається їм не тільки для того, щоб вони мали  художній інтелектуальний кругозір, а щоб могли дітям розповісти про напрямки у художньому мистецтві. Найчастіше складність виникає у навчанні  студентів, які вже приходять зі своїми навичками і вважаючи, що вони все знають, не хочуть засвоювати нові знання. Але  є і творчі особистості. які всім цікавляться і про все запитують і разом з якими навчається і пізнає щось нове для себе навіть відомий скульптор.

Ця виставка буде представлена тільки в Сумах, чи і в інших містах?
О.П.
Дана перша концептуально різнобічна виставка, яка відтворює різні напрямки  моєї творчої біографії , поки що буде представлена тільки в Сумах.  

Хто  надавав Вам  допомогу при створені даної виставки?
О.П.:
Власне кажучи арт-менеджер галереї «Наша на Псельській»  Антон Дубоделов та його батько – архітектор  Вадим Кузьмич, які запропонували мені зробити  цю виставку  і  я з радістю погодився.

Чим буде цікава дана виставка сумчанам, що вони зможуть для себе підкреслити?
О.П.:
Для сумчан, які цікавляться мистецтвом, буде несподіванка, що скульптор Прокопчук раптом виставив і акварелі, і  медальєрну пластику, і скульптурний портрет, і скульптурні композиції  одночасно на одній виставці. Це буває дуже рідко.  Нещодавно у мене була виставка, на якій були представлена моя акварель і скульптурний портрет і більше нічого. Отже даний вернісаж  буде цікавий глядачам саме з боку моєї концептуальної творчості та різних її напрямків.

Що надихає Вас на створення робіт, чи є роботи, які хотілось би  доопрацювати?
О.П.:
На створення робіт мене надихають різні чинники. Я вже казав, що дивлячись на  роботи Марка  Шагала  або твори  Сильвадора Далі часто замислююсь над створенням незвичайної скульптурної композиції, яка б привертала увагу і думку глядача своєю  неординарністю. Є в моїй майстерні і роботи, в яких через певний проміжок часу хочеться щось поміняти, тоді я підхожу до них, беру сокиру і щось відрізаю або навпаки  наліплюю, міняючи форму вже створеної роботи. Отже, кожний художник не зациклюється на кінцевому результаті, тобто це процес такий перманентний постійно в русі. Проте на даній виставці є створений мною майже 20 років тому на підставі фотографії скульптурний портрет Максиміліана Кольбе -  відомого  сподвижника християнства католицької віри, який відав життя за своїх друзів,  на який я  дивлюся і розумію, що портрет з точки зору психології цієї людини вийшов дуже цікавим і вдалим.

Над чим Ви працюєте зараз. які  плани на майбутнє?
О.П.
Зараз я працюю і майже закінчив скульптурний портрет нашого відомого земляка Івана Багряного, який був дуже відомою, фаховою людиною в області літератури.  Коли  я прочитав про його життєвий шлях зрозумів,  що  він дуже  цікава особистість і це надихнуло мене на створення вказаної роботи.

Складніше працювати в наш  час чи в радянській ?
О.П.
На мою думку нема ніякої різниці, оскільки художник створює свої роботи незалежно від часу і місця, в якому живе, все залежить від творчого натхнення.  

Скільки робіт представлено в даній експозиції?
О.П.:
Приблизно 30 робіт, які представляють різні напрямки моєї творчості. 

Підготувала: Анастасія Літвіненко
60
Комментариев
0
Просмотров
1719
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.