6 вересня у Міській бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка в залі літератури та мистецтв згадували Василя Стуса. Назвою заходу послужили слова поета: «Як добре те, що смерті не боюсь я». Дату на початку вересня вибрали невипадково, бо саме  4 вересня 1965 року Стус, з групою однодумців виступили на прем’єрі фільму кінорежисера Сергія Параджанова  «Тіні забутих предків» проти арештів інтелігенції.  А через 20 років, 4 вересня 1985 року поет загинув в радянському концтаборі ВС-389/36-1 біля села Кучино,  Пермського краю,  РРФСР.

На початку заходу звучав «Реквієм» Моцарта. Бо саме цьому твору надавав важливого значення Василь Семенович. У вступному слові член правозахисного товариства «Меморіал» ім. Стуса Ганна Приходько сказала - «В нього був космічний рівень поетичного мислення – на рівні всесвіту. Саме це відрізняє його від всіх інших поетів, які також писали на засланні. І тому наші нащадки, можливо у наступному столітті зможуть осягнути оцей космічний масштаб поетової спадщини і позаздрять нам, що ми жили в одну добу з генієм».

З віршами великого поета, спогадами та музичними композициями выступили  артисти Василь Будянський, Алла Ластовецька, Наталія Литвиненко–Орлова, поет Олександр Бриченко.



Всі присутні продивились документальну кінострічку «Василь Стус. Феномен суток» режисера Олександра Ковша, в якій подані важливі моменти біографії поета та епохи, в яку він жив.

На заході була присутня як молодь, так і покоління  поважного віку. В залі не вистачало місць.

Захід організований громадськими діячами Ганною Приходько та Родіоном Дудченко за сприянн кіноклубу «Десята муза» бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка, Правозахисного товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса, Всеукраїнського товариства «Просвіта».