Виставка Бориса Єгіазаряна «Київська увертюра» відкрилася у Сумах

ВС 24 октября 2018 в 10:36
18 Жовтня у художній галереї «Наша» на Псельскій» римо - католицької  громади Благовіщеня Пресвятої Діви Марії відбулося відкриття виставки акварельних робіт відомого вірменського художника  з широкою українською душею Бориса  Єгіазаряна під мелодичною назвою «Київська увертюра».  «Назва виставки вибрана невипадково. Увертюра – початок музичного спектаклю, символізує новий період в творчості майстра,коли він від фігуративного мистецтва переходить до абстрактного» - зазначив  Антон Дубодєлов, арт  - менеджер художньої галереї на Псельській.   Духовність і душевність – дві складові творчості цього великого митця. Вони знаходять своє відображення у представлених на виставці роботах,  які  пронизані почуттями  та наповненні емоціями автора.  Кожна  з його робіт етнічна, відверта та цікава, в них  вирує життя та відчувається   неймовірна експресія, яка відразу привертає увагу та бере в полон  глядача, даруючи  йому змогу відволіктися від буденності і поринути в неймовірний світ автора.  Картини створені в стилі абстрактного живопису, в них чітко промальована кожна  деталь  і робиться акцент на формах.  Вони мають особистий екслібрис автора та рік їх написання. Роботи розміщені  на  дерев’яних  полотнах, намальовані  олійними фарбами, різних розмірів та форматів: від мініатюрних до масштабних, представлені в яскравих переважно гарячих кольорах і  присвячені біблійним та життєвим темам. А саме,  «Ковчег», «Ранок», «Вірменія», «Пшеничне поле», «Сумуй», «Дом гора» і  інші.  Загалом  на виставці представлено 12 робіт,  створених митцем  протягом  2006 – 2018 років.   Відкриття виставки пройшло в теплій,  творчій  атмосфері та зібрало багато  поціновувачів  таланту і близьких друзів художника.  Цікавинкою  цього вечора стало проведення після вернісажу картин презентації книги прози та поезії  Бориса  Єгіазаряна «Сорок джерел», яка відбулася у Розумному  хабі,  де кожний охочий  міг придбати дану книгу з  автографом  автора за помірну ціну. З 1986 Борис Єгіазарян бере  участь у численних виставках в Україні та Вірменії, його персональні виставки відбулися в Бардо, Баден -Бадені, Санта-Фе, Парижі, Торонто.   Роботи цього художника знаходяться у відомих музеях України та світу, а також численних приватних колекціях. Виставка у Сумах триватиме до 9 листопада, потрапити на неї можна за попереднім записом.

Нам вдалося поспілкуватися с автором картин  Борисом Єгіазаряном та взяти у нього інтерв’ю.

Чому присвячена дана виставка, яка її головна мета та ідея?
Б.Є.:
Бог дав людині  творчий  дар  і вона зобов’язана  його дарувати людям.   Якщо сказати коротко, коли мені буває зовсім важко і я не можу працювати, я звертаюсь :  «Господь дай, щоб я міг працювати на благо ближніх наших і во славу твою». Таким чином,  творчість повинна бути на благо ближніх людей, а ближні навіть ті, які живуть далеко в Америці.  Отже, дана виставка присвячена на благо та  радість людям  і во славу Божу.



Чому Ваша виставка має  назву  «Київська увертюра»?
Б.Є.:
Увертюра – це музикальний термін, це початок будь-якого  музикального твору: симфонії,  концерту. А я вперше зробив в Києві виставку абстрактного живопису. Таким чином, увертюра  символізує початок моєї творчості в цьому художньому стилі.

Яким темам присвячена дана виставка, над якими темами Вам найбільше подобається працювати?
Б.Є.:
Незважаючи на те, що я пищу свої картини в стилі абстрактного живопису, головна тема моїх робіт і даної виставки – людина. 



Як відбувався процес створення даних робіт, що стало поштовхом до створення даної виставки?
Б.Є.
  Процес створення  робіт відбувається в творчих муках, іноді написавши картину спочатку вона мені подобається, а потім через деякий час, прокидаючись вночі, коли весь світ і всі люди вже сплять,  я дивлюсь на неї і думаю, як я  міг  таке намалювати, тоді я повертаю її до стінки або засовую під інші холости, щоб не бачити її. Вона мені в цей час не подобається, незважаючи на те, що я її писав. Але свої роботи я ніколи не знищую, через деякий час, я дістаю цю картину і починаю домальовувати те, що в ній не хватало,  налагоджуючи тим самим зв'язок з нею. Отже, процес створення робіт досить нелегкий. 
   
В якому стилі створені дані роботи , до якого художнього стилю Ви себе відносите?
Б.Є.: 
З приводу стиля, коли мене питали журналісти і мистецтвознавці, а який у Вас стиль і в якому напрямку Ви створюєте свої роботи, я все своє життя не знав, що відповісти, оскільки він ні на кого не схожий. Існують художники, яких я обожнюю. Серед них Пітер Брейгель старший, але моя творчість з його нічого спільного немає.  Проте, є такий відомий  мистецтвознавець Олексій Титаренко, який одного разу сказав про мене наступне: «Борис засновник свого стиля».



Як виникла ідея провести у Сумах саме цю виставку?
Б.Є.:
Я дуже люблю Ваше місто і мені дуже захотілося поділитися з сумчанами виставкою абстракціонізму, яка нещодавно відбулася у Києві і мала великий успіх.

Чи виникали складності при створені даної виставки і які?
Б.Є.:
  Складності при створенні даної виставки виникали кожного дня. Вони полягали насамперед у написанні картин. Бувало на вулиці третя година ночі, а в мене муки творчості, я беру в руки холст і хочу створити  саму красиву роботу, але у мене виникає тривога та  страх, я хвилююсь та починаю молитися і прошу у Господа натхнення після чого, мов осяяння все починає виходити саме так, як я хотів. Так народжуються мої картини, які  представлені на даній виставці.

В яких містах буде представлена дана виставка,  окрім Сум?
Б.Є.:
Є три абстрактні роботи, представлені на даній виставці, які вже відібрані і поїдуть  у Сполучені Штати Америки  в Нью – Йорк, оскільки  галерея цього міста мене запросила попрацювати  з ними.



Скільки часу було витрачено на підготовку до цієї виставки?
Б.Є.:
Можна сказати, що  кожну виставку я готовлю все своє життя, оскільки процес написання моїх робіт триває кожний день. Створення картин – це спосіб мого життя. 

За який проміжок часу були створені дані роботи?
Б.Є.: 
На даній виставці розміщено пару  моїх ранніх робіт,  а  загалом вона була зроблена мною  на одному подиху.

Що Вас надихає на творчість, звідкіля Ви черпаєте енергію для створення своїх робіт?
Б.Є.:
  Раніше при створенні робіт мені допомагала муза, без неї раніше  про їх створення  не могло бути і мови, тому, що я дуже влюблива людина, оскільки все своє життя закохуюсь, але з роками я зрозумів, що вже просто не можу не писати картини, коли я цього не роблю, тому що іноді немає натхнення, то дуже страждаю від цього.

Яка з робіт представлених на виставці є Вашою улюбленою і чому?
Б.Є.:
Всі роботи, представлені  на даній виставці любимі мною,  як діти.



Яка з  робіт  Вам  запам’яталася  при її створенні і чим?
Б.Є.:
Є цікава історія, яка мені запам’яталася до цих пір. Одного разу я звернувся до своїх друзів з канадської діаспори українців, які часто купують мої роботи і приїхали у Київ жити, надати зі своєї колекції одну з  них, яку вони у мене придбали, для розміщення  на моїй виставці. Друзі картину мені надали і я повісив її в експозиції, при цьому вона досить великих розмірів приблизно два метри на метр сорок. Так вона і  перебувала  разом з іншими роботами.  І от одного разу я ходив по цьому вернісажу і зрозумів, що хочу її перемалювати, тому що  вона не закінчена, я хвилювався і розумів, що неможна цього робити, ця картина не моя. Але після виставки забрав її до себе в майстерню і одного разу  вночі захотів її перемалювати, внаслідок чого зранку це була вже зовсім інша робота.  Я розумів,  що картину потрібно повертати, оскільки вона вже придбана за значні кошти і  не знав. що робити та готов був повернути гроші. А тут ще друзі дзвонять і кажуть, щоб я віддав їм роботу, оскільки вона їм дорога і без неї пусто. Потім вони прийшли до мене в гості і дружина мого приятеля побачивши  картину на мольберті сказала, що вона їй дуже подобається і попросила у чоловіка купити її. Знаючи, що я не можу її продавати, оскільки вона і так їх, я назвав ціну у двічі більшу, вони образились, що це дуже дорого і попросили принести їх роботу і тут мені довелось признатись, що це і є їх картина, спочатку вони розхвилювались, але в теплій та дружній атмосфері наприкінці вечора порозумілись. Ось така курйозна історія сталася зі мною.  
  
У Вас відразу відкриваються дві виставки у місті Суми, сьогодні та завтра, чим ці виставки схожі, що їх поєднує  і чим вони відрізняються?
Б.Є.: 
У  галереї «Наша» на  Псельській»  представлено абстрактний живопис, а в  арт – просторі  «BUREAUART»,  що на вулиці Воскресенській у місті Суми, 19 жовтня відкриється  виставка моєї графіки, тобто малюнку олівцем. Що саме цікаве, частина графічних робіт представлено мною в стилі ню, тобто оголених зображень жінок, а частина відображає обличчя хворих людей з психіатричної лікарні. Це зовсім протилежні речі, але є в них і певна схожість. Одні відображають красу людського тіла, а інші душі, тобто і ті, і ті відтворюють прекрасне.

Які техніки використовувалися Вами при створені даних робіт?
Б.Є.:
Представлені на даній виставці роботи створені в техніці олійного живопису.

Скільки робіт представлено на даній виставці? 
Б.Є.:
 На даній виставці представлено 12 моїх  робіт.

Ви вперше представляєте свої роботи в місті Суми?
Б.Є.:
Ні, перша моя  виставка у місті Суми  була у 2013 році.

З чого розпочалася  Ваша творчість, як з’являлися перші роботи?
Б.Є.:
 Перші мої роботи  з’явилися у шість років, саме тоді я почав малювати і був дуже щасливий, оскільки  відчував себе художником.

Хто для Вас є прикладом в  мистецтві та хто з відомих художників Вам подобається?
Б.Є.:
В Україні – Матвій  Вайсберг, а якщо взагалі, то Шагал  і  Малевич. Крім того,  мені дуже  подобається   Пітер Брейгель - старший  і  Ламберт, оскільки я різнобічний.

Ви не вперше представляєте свої роботи в Україні, чим саме Вам подобається наша країна?
Б.Є.:
Мені дуже подобається Україна, оскільки  це  добра і толерантна країна, в якій живуть освічені, розумні, інтелектуальні та інтелігентні люди. 

На яку аудиторію  розраховані  Ваші роботи, хто в першу чергу повинен їх побачити?
Б.Є.:
На різновікову аудиторію та на кожну людину.

Над чим Ви працюєте зараз, які плани на майбутнє?
Б.Є.:
В моїх найближчих планах добратися до майстерні і писати картини.

Що складніше створювати картини чи писати книгу?
Б.Є.:
Не можу сказати, що складніше. І створення картини,  і написання книги – це творчість і відповідно хвилювання за її результат.

Чи представлені  у Вашій книзі «Сорок  джерел» ілюстрації  і хто їх автор?
Б.Є.:
Ілюстрації до моєї книги робила дуже хороший дизайнер Вікторія Односовська.

Щоб Ви хотіли побажати жителям міста Суми?
Б.Є.: 
Скоро в Україні будуть  вибори і мені б дуже хотілося , щоб молодь активно пішла на вибори,  і щоб зробила  правильний вибір – незалежна, суверенна держава Україна.  У  Сумах  живуть прекрасні люди , це одне із самих красивих міст і я хочу побажати їм розбудовувати цю велику країну.


Підготувала: Анастасія Літвіненко

59
Комментариев
0
Просмотров
1690
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.