24 лютого, коли вся Україна та прогресивний світ відзначали сумну дату – річницю початку війни з росією, у передпокої сумського діда Гната пролунав дзвінок. Дід відчинив – на порозі стояла сусідка Марія Петрівна. Вона тримала в руці тарілку з гіркою рум'яних, мабуть, ще гарячих пиріжків. Вигляд у жінки був сумний і розгублений. Дід одразу збагнув у чому справа.

- Заходь, тітка Маша.

- Гнате, не можу я сама бути в такий важкий день. Сумно мені, - зізналася сусідка. Вона з надією подивилася на діда. - Може, ти проведеш чергову усну програму "Очевидне - неймовірне"? Я вже й "гонорар" тобі за це приготувала – пиріжки з картоплею та капустою. Тільки спекла.

Жінка простягла сусіду тарілку з випічкою. Дід провів Марію Петрівну на кухню, посадив за стіл, налив чаю. Нарешті поцікавився:

- Що цього разу ти хочеш почути, тітка Маша?

- Давай щось просте. А не про синхрофазотрон, як минулого разу.

– Ну, до синхрофазотрону я ще не встиг дійти, – посміхнувся дід Гнат. – Гаразд, цього разу я розповім тобі про нещодавні відкриття в історії, фізиці та мистецтві.

І дід Гнат почав свою розповідь.

Свінгерудштайнен - найдавніший з відомих рунічних каменів

Хто сьогодні тільки не захоплюється переглядом серіалів на тему вікінгів! Ці історії сповнені захоплюючих пригод, військових битв та морських подвигів представників ранньовічних німецьких та скандинавських народів, які населяли територію сучасної Данії та Північної Європи. Цим, ймовірно, зокрема пояснюється непідробний інтерес до знахідки норвезьких дослідників із Музею історії культури Університету Осло. Восени 2021 року археологи знайшли у могильнику, розташованому неподалік від містечка Тіріфьорден, камінь з пісковика, який виявився покритий рунічніми письменами. Камінь отримав назву "Свінгерудштайнен" ("Камінь Свінгеруда").

Нагадаємо, що руни як вид писемності створили давні германці у I-II столітті нашої ери. Проіснувала ця писемність аж до XIX століття в одній із провінцій Швеції. Зрештою рунічні алфавіти були витіснені латинським, що було зумовлено прийняттям германцями та скандинавами християнства. Примітно, що футарки (загальна назва рунічних алфавітів) були розбиті на три роди (еттира), а кожен еттир містив по вісім символів (рун). Таким чином, у рунічному алфавіті було 24 руни. Також є цікавим і те, що не на всіх рунічних каменях напрямок рядків зліва направо. Було знайдено каміння з написанням бустрофедону, яке передбачає зміну напряму написання рядків. Наприклад, кожен непарний рядок написаний зліва направо, а кожен парний, навпаки, справа наліво.

Однак повернемось до відкриття норвезьких дослідників. Його цінність полягає в тому, що рунічний камінь згідно з проведеним радіовуглецевим аналізом прийнято вважати найдавнішим на сьогоднішній день зразком рунічної писемності. Археологи встановили, що руни були висічені на камені приблизно між першим та 250 роками нашої ери. Тепер вчені розшифровують ті руни.

"Парадокс Леонардо да Вінчі", або Чому бульбашки повітря піднімаються у воді по-різному

Понад 500 років тому Леонардо да Вінчі, спостерігаючи за рухом бульбашок у воді, звернув увагу на те, що дрібні повітряні бульбашки піднімаються у воді вертикальною прямою, а великі бульбашки рухаються вгору по спіралі і зигзагоподібно. Цей феномен вчені назвали "парадоксом Леонардо да Вінчі". Нещодавно іспанські вчені з Університету Севільї зуміли розгадати цей парадокс. Вони з'ясували, що під час підйому великих бульбашок повітря (радіусом не менше 0,926 мм) відбувається зміна їх форми через взаємодію з водою, що призводить до зміни траєкторії бульбашок. У свою чергу, деформація форми повітряних бульбашок може бути викликана цілим рядом різних факторів: щільністю, в'язкістю і поверхневим натягом води і навіть брудом, який розчинений у рідині. Тепер вчені намагаються встановити взаємозв'язок між траєкторією повітряних бульбашок у воді та ступенем її забруднення, щоб у майбутньому використовувати цю закономірність для аналізу забруднення води та вибору заходів щодо її очищення.

Чи був реальний прототип героя відомої казки "Красуня і Чудовисько"?

Був. Так вважають історики. Звали цю людину Петрус Гонсалвус. Він народився в 1537 році на острові Тенеріфе і страждав на рідкісну хворобу гіпертрихоз. Вона виявляється у тому, що волосся у великій кількості росте по всьому обличчю та тілу. Згодом десятирічного "перевертня" подарували королю Франції Генріху II. Хлопчик виявився напрочуд кмітливим. З віком він вивчив три мови і домігся певного становища у дворі короля. Гонсалвус вивчив право і в 1582 викладав його в паризькому університеті Сорбонна. У 1570 році Гонсалвус одружився з красунею Катрін Раффелін, донькою французького купця. У Петруса і Катрін народилося семеро дітей, четверо з яких страждали на ту ж хворобу, що і їх батько. На жаль, на відміну від казкового "Чудовиська" історія життя сім'ї Гонсалвус не мала щасливого кінця. Ні самого Петруса Гонсалвус, ні його дітей-"перевертнів" не рахували за повноцінних людей і поводилися з ними, як з домашніми тваринами.

Дід Гнат був змушений перервати свою розповідь, бо в кухні пролунали схлипи та ридання.

- Ти чого це, тітка Маша?

- Петю шкода, - розмазуючи сльози по щоках, зізналася Марія Петрівна. – І діток його волохатих.

- А мені наших українських дітей шкода, - ставши вмить суворим, як рунічний камінь, заявив дід Гнат. І в серцях додав: – Будь проклята ця війна, а реальні чудовиська, які її розв'язали, жорстоко покарані!