Майже рік минув з часу підписання Угоди про асоціацію з ЄС, в країні активно впроваджується ряд реформ та змін, які безпосередньо пов’язані з нашою євроінтеграцію. Ми хочемо жити як у Європі. Але не всі розуміють, що ж нам дає Угода про асоціацію з ЄС, які переваги вже отримала Україна, на що ще ми можемо очікувати. Про результати роботи і особливості євроінтеграційних процесів нашої країни на регіаональній конференції "Країна - ЄС: коли зникають кордони" у м. Ужгороді розвопіла Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Про європейський вибір

Почнемо з того, що вона нам безмежно тяжко далася Угода про асаціацію.  Жодній країні вона так не давалася, починаючи від її підписання і закінчуючи її довготривалою ратифікацією. Ми з вами знаємо, що ці дії і ті заходи, які ми з вами проводимо в рамках виконання європейської угоди про євроінтеграцію, вони є незворотними. Моє головне завдання на тому місці, де я сьогодні служу, – максимально забезпечили сталість і незворотність процесів, які ми з вами, громадяни України, обрали, і які ми з вами вибороли надзвичайно тяжкою для себе ціною. Тільки зусиллями уряду ми не спроможемося виконати всі ті амбітні завдання, які ставимо перед собою, які також мали пройти країни-кандидати до вступу в ЄС, тому нам потрібна активна взаємодія з Верховною Радою України. Але очевидно важливо, щоб люди на місцях розуміли, що це дає, як перекласти складну мову Угоди на зрозумілу для людей причинно-наслідковий зв'язок. Для цього нам потрібно розуміння євроінтеграції і потрібні мотиватори, двигуни євроінтеграції на містах. Тому надзвичайно важлива робота як з місцевою владою, так і з громадянським суспільством. Я маю честь бути таким посланцем громадянського суспільства в уряді, тому що я все своє життя до 14го року відпрацювала у громадянському суспільстві. Тому надіюся, що нам вдається цей діалог підтримувати.

Про добросусідські відносини

Маємо зосередитися на проблемах, можливостях та перспективах взаємодії з нашими найближчим сусідами. Ми всі прагнемо до добросусідських взаємин, і намагаємося формувати на основі цих взаємин свою безпеку, свою позицію в регіоні і одночасно, використовуючи наявні інструменти, забезпечувати і економічний розвиток в державі. В тому числі і використовуючи ресурс, використовуючи можливості добросусідських взаємин. І мені здається, що ось ця близькість, яку ми мамо, переплетеність і етнічна, і культурна, і економічна, і історична з найближчими країнами-сусідами, вона очевидно може бути основою для великих додаткових можливостей, а одночасно може загострювати додаткові проблемні питання. Деколи з країнами, які набагато більш віддалені, набагато легше налагодити якісні зв’язки у порівнянні з тим, як це нам вдається з країнами, які знаходяться до нас найближче.

Ми знаходимося з вами в певній парадигмі думок «Схід» і «Захід». І дуже довго ми себе продовжували відносити до «Сходу». І зараз, особливо після революції гідності, ми відчуваємо, що ми стали несподіванкою навіть для багатьох наших сусідів, що ми стали набувати суб’єктності і відповідно трошки по-іншому будуємо свої відчуття, свої розуміння і співробітництво з нашими сусідами. І, як на мене, ми маємо сьогодні активний діалог на рівні офіційному. Він не завжди простий. Ми маємо шалені яскраві насичені міжлюдські контакти. Про що свідчать кількість біометричних паспортів, які є багатьох громадян України, і кількість перетину кордону - більше 550 тис. за біометричними паспортами за рік існування безвізового режиму. Але між тим офіційним рівнем і між цим між людським рівнем, як на мене, в нас немає насиченого рівня контактів. Маю на увазі між науковцями, митцями, експертами, громадськими організаціями. Буквально кілька тижнів тому до Києва приїздила група угорських журналістів, і для більшості з них поїздка в Україну була першою в їхньому житті. Це говорить про те, що ми дуже мало розуміємо і знаємо один про одного. Це та недостача, яку нам треба ліквідовувати. Це та співпраця, яку нам треба активізувати. Я дійсно вірю і відчуваю те, що Україна сьогодні знаходиться на такому новому етапі в взаєминах зі своїми сусідами. Свідомо я зупиняюся саме на цьому контексті європейської інтеграції.

Ми всі довго спостерігали за тим шляхом, яким пішли Польща, Угорщина, Словаччина чи Румунія. Це для нас той приклад, за яким ми можемо слідувати. Але ми бачили їх як частину об’єднання і не бачили окремих країн зі своїми інтересами, зі своїми національними особливостями, з пріоритетами. А вбачали в них як загальне спільне утворення. Точно так само і нас продовжували розглядати як частину пострадянського простору, який незрозуміло куди належить. І от після революції гідності ми проявилися, несподівано, набуваючи оцієї своєї суб’єктності, проявилися з підсвідомим розумінням своїх національних інтересів і державного інтересу. І тут на цьому тлі нам необхідно вміти вибудовувати нові взаємини з нашими сусідами і ми до цього часу тільки підходимо до основ формування цієї національної політики.

Про Росію

Україна за останній час показала, що вона готова дуже конструктивно вести діалог, відстоюючи свій національний інтерес, наполягаючи на ньому і разом з тим з повагою ставлячись до інтересів інших країн. Але разом з тим ми маємо зрозуміти, що ми маємо ще одного гравця. Це зрозуміло, він відкрито присутній в усіх наших діалогах. І цей гравець – це є Російська Федерація, це є Кремль. І це постійне намагання Кремля втручатися не тільки в наші взаємини з нашими сусідами, а також у взаємини між країнами Європейського Союзу, чи між країнами західної цивілізації. Використовуючи найменші розбіжності щоби дискредитувати єдність. робиться це для того, в тому числі, щоб дискредитувати Україну, для того, щоб ввести таке розуміння про Україну, як недодержаву, яка не склалася, яка не може спромогтися на самостійність, неспроможна реалізувати себе.

Про держслужбу

Ми зараз пожинаємо плоди того, що Україна протягом тривалого часу не мала своєї позиції, немала свого бачення і не приділяла уваги регіонам, їхнім питанням , проблемам і потребам в такій мірі, як того вимагала державна політика. А коли ми набуваємо суб’єктності, це вимагає часу, щоб реалізувати всі ті завдання з обмеженим ресурсом, який ми маємо, ще й в той час, коли ми ведемо війну з російськими окупантами.



Попри всі ті проблеми, які ми зараз бачимо ми маємо чимало плюсів. І через «безвіз», і через багато інших європейських партнерських програм, технічної допомоги, прикордонної співпраці, транс прикордонної співпраці. До них ми маємо доступ сьогодні, але які ми до цього дня не використовуємо, зокрема через кадрову проблему, яку ми гостро відчуваємо і на центральному рівні. Тому ми робимо реформу державної служби через те, що ми хочемо підняти і престиж державної служби, і вимагати від держслужбовців набагато більшого. Ми разом з тим бачимо, що ми маємо вікно можливостей, якими необхідно і варто було би скористатися. і ми бачимо результат використання того вікна можливосте, і тих змін, які ми робимо в країні. Ми бачимо протягом останнього року в експорт товарів до Словаччини зріс на 40%. І це значні показники. По Польщі, Угорщині, Румунії ми маємо 24-27% збільшення експорту. Ми маємо можливості розширювати свої товари, їх асортимент та ринки збиту. Відповідно ми маємо можливості збільшувати свої можливості економічного розвитку і економічного росту тут.

Про відтік кадрів

Ми розуміємо що маємо серйозну проблему з відтоком людського ресурсу. Ми раді бачити що наші західні партнери радо і з зацікавленням відкривають свої ринки праці для українських громадян, але це точно не те, що нам приносить натхнення. І тому наше завдання уряду – ми бачимо насамперед в стимулах економічного розвитку тут в Україні і можливостей для реалізації кожного громадянина тут в Україні. Очікуємо на пожвавлення ділової активності, власне зацікавлення людей, наших громадян України, реалізовувати себе впевнено тут в Україні і тоді вже скористатися можливостями європейської інтеграції для того, щоб тут розвиваючи добробут, маючи правила подібні, логічні, взаємосумісні з країнами Європейського Союзу. Бути частиною цього простору, який дасть можливість разом з правами людини, разом з верховенством права, мати економічний добробут тут в Україні, як ми з вами і мріємо.

Про чергові вибори

Євроінтеграція починає обростати все більшим числом можливостей. Я думаю, що буде їх набагато більше. але разом з тим буде і маніпуляцій набагато більше, коли ми почнемо глибше заходити в електоральний процес. І тому я передбачаю, що опір тих, хто звик , зрощений на корупційних правилах, він буде посилюватися. Тому що євроінтеграція - це на сам перед зміни правил і процедур на більш зрозумілі і більш прозорі, на взаємно сумісні правила і процедури, які пов’язують нас з країнами ЕС і створюють додаткові можливості.

Проект “Відкрита Європа” фінансується Європейським Союзом. Підтримку у реалізації проекту надає громадська організація “Інститут економічних досліджень та політичних консультацій” та "Європейська правда". Матеріали в рамках даного блоку підготовлені в рамках проекту “Просування реформ в регіони” за сприяння Європейського союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст публікацій є виключно відповідальністю їх авторів та жодним чином не відображає точку зору Європейського союзу.