Демографічний хрест: на Сумщині стрімко зменшується кількість мешканців. Чому так відбувається?

Коли у березні 2020 р. локдаун паралізував світ, люди почали жартувати, що слід чекати бебі-буму, бо партнери знайдуть, чим себе розважити у режимі ізоляції. Але вийшло інакше - карантини сприяють лише падінню народжуваності. Наприклад, у США стався найбільший спад за століття, а опитування щодо планів народжуваності в Європі виявило, що 50% мешканців Німеччини та Франції, які мали намір народити дитину в 2020 р., поки що відклали це «до кращих часів». В Італії 37% заявили, що повністю відмовилися від цієї ідеї. Взагалі очікують, що у 23 країнах - зокрема, Іспанії та Японії, до 2100 року людей поменшає удвічі.

Населення починає скорочуватись, щойно середній рівень народжуваності в країні падає нижче показника 2,1. Станом на 1950 рік жодна країна таких проблем не мала. Тоді жінки народжували в середньому 4,7 дітей за життя, а до 2017 р. цей показник знизився вдвічі - до 2,4 дітей на одну жінку. У 2016 р. цей показник народжуваності в Україні становив 1,5 дітей на одну жінку.

До 2100 року населення України скоротиться до 24,4 млн людей, йдеться у звіті Організації об'єднаних націй

У нашій державі й до пандемії ситуація з народжуваністю була сумною. Старіння населення, еміграція та військовий конфлікт – це ті причини, які за роки незалежності зменшили населення України на 10 млн, (а за більш песимістичними підрахунками на 15 млн людей), а Пенсійний фонд перетворили на хронічного банкрута.



Сумська катастрофа

Сумщина, на жаль, підтримує тривожний всеукраїнський тренд по скороченню чисельності населення. Згідно демографічного паспорту територій від Державної служби статистики України, у 2020 р. в області народилося 6002 немовляти, а померло – 18 971 жителів області, з них – причиною смерті найбільшого числа людей стали хвороби системи кровообігу. Наразі в середньому за тиждень у міському пологовому будинку Пресвятої Діви Марії народжується 30 немовлят. Рекордом цього року стало народження 51 дитини за період з 17 до 24 липня.
Питання зменшення чисельності населення та низької народжуваності піднімали на сесії міської ради 31 березня 2021 р. Тоді було розглянуто депутатський запит голови фракції ОПЗЖ Ігоря ПЕРЕПЕКИ, щодо створення спеціальної комісії з представників відповідних структур та комітетів, які безпосередньо відповідають за соціально-економічний напрямок та демографію. За інформацією депутата, наразі місто Суми знаходиться в демографічній кризі. «Рівень народжуваності почав падати з 2013 р., коли було скорочено соціальні програми та виплати при народженні дитини, рівень безробіття збільшився та почався кризовий стан в економіці, що призвело до значного погіршення життєвого рівня населення та запустило масштабні процеси трудової міграції. У 2019 р. народжуваність в м. Суми впала до найменшого рівня в історії і становила 7.4 народжених на 1 тис. населення. Сьогодні мешканців віком до 1 року в нашому місті менше, ніж мешканців будь-якого іншого віку до 72 років включно», – зазначив депутат. Втім самим фактом створення комісії народжуваність навряд чи піднімеш. На жаль, наразі дуже мало родин на Сумщині наважується заводити більш ніж дві дитини. Трохи краще з цим на Західній Україні, де велика родина - поки що данина традиціям. «Допомоги від держави на копійку, а витрат на мільйон», - розмірковують потенціальні батьки, обираючи різноманітні протизаплідні засоби.

За 9 місяців 2021 р. в Клінічному пологовому будинку Пресвятої діви Марії народилося 1370 дітей, з них – 695 дівчаток та 675 хлопчиків

Таку ситуацію в Україні намагаються подолати ще з початку 2000-х років. В 2005 р. високопосадовці напередодні парламентських виборів вирішили запровадити одноразову допомогу при народженні дитини. До речі, на той момент розмір допомоги був одним з найбільших в країнах Європи та становив 8 500 грн. (1700 дол. США). Розмір допомоги збільшували в 2008 та 2011 роках. А в 2011-му допомогу прив’язали до прожиткового мінімуму, що дало змогу збільшувати її розмір кілька разів протягом року. Вже у 2014 р. виплати при народженні першої дитини становили майже 31 тис. грн., другої дитини – 62 тис. грн., а на третю дитину батьки отримували більше 124 тис. грн. Ці виплати мали здійснюватись рівномірно протягом 6 років (72 місяці) з дня народження дитини. Щоправда під впливом кризи задля економії бюджетних видатків розмір допомоги по народженню було зафіксовано на рівні 41 тис. 280 грн., з яких майже чверть сплачується відразу після народження, а 75% суми сплачується рівними частинами протягом наступних трьох років (860 грн. щомісяця). Ця сума, яка у нинішніх реаліях виглядає жалюгідною, поки що залишається незмінною. Хоча 1 червня 2021 р. у ВРУ зареєстровано альтернативний законопроєкт №5585-1 «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (щодо стимулювання збільшення народжуваності)». Законопроєктом передбачено, що допомога  при народженні дитини призначатиметься у розмірі, що залежатиме від кількості дітей у сім’ї, зокрема:

при народженні першої дитини - 50 тис. грн;
другої дитини – 100 тис. грн;
третьої і кожної наступної дитини – 150 тис. грн.

Виплата допомоги при народженні дитини здійснюватиметься одноразово в фіксованій сумі та рівними частинами впродовж 36 місяців. Наразі законопроект очікує на розгляд.
Інколи допомогу багатодітним сім’ям пропонують у досить незвичній формі. Наприклад, мешканці с. Капустинці Синівської громади на Сумщині запрошують багатодітні родини з усієї України жити до себе. Таким чином планують врятувати село та школу, яку хочуть закрити. Родинам, які погодяться перебратися, обіцяють надати житло та роботу.



Чому нас стає все менше?

Останніми роками в нас зріс середній вік матері при народженні дитини. Нині це 28 років. Першу дитину заводять у віці 25,7 року. Це теж світова тенденція — потенційні тато і мама воліють спочатку здобути освіту, зробити кар’єру, а вже потім опікуватися дітьми. І чим пізніше на світ з’явиться первісток, тім менше вірогідність, що потім наважаться на другу і третю дитину. Бо за цей час може погіршитися здоров’я або зміняться обставини.

До того ж на кількість населення останніми двома десятиліттями впливає тренд, який у світі назвали «чайлд-фрі» або свідома бездітність. Ця ідеологія характеризується принциповим небажанням мати дітей попри таку можливість. Чайлдфрі протистоять репродуктивному тиску на жінок, тобто заохоченню народжувати частіше і більше. Представники цієї субкультури не відчувають ненависті чи інших негативних почуттів до дітей, проте їх не влаштовує дискомфорт, який супроводжує наявність дітей та їх поведінка. Людей, які вважають, що ідеальною є сім’я без дітей, в Україні, згідно з опитуваннями, близько 1,2%. Наслідування цій філософії більш характерне для великих міст, де люди передусім думають про кар’єру, але й для жінок або сімейних пар з маленьких міст – її принципи також виявляються привабливими. Ми розпитали у сумчанки Марії ШЕВЧЕНКО, чому вона не хоче народжувати.

«Я прийняла рішення не мати дітей, але поки що не кажу це прямо моїм батькам та бабусі. Не хочеться їх засмучувати. Хлопець, з яким я живу, також підтримує мою позицію. Я виросла у селі, де принцип «виростеш, вийдеш заміж, народиш дитину» - це звична річ, типу як сонце встає на сході. Дитячі ігри в «дочки-матері», вислови «Діти – це щастя для жінки» насправді завжди були мені байдужі. Я могла забавляти чийогось малюка, але ніколи не відчувала бажання народити власну дитину. Після закінчення СумДУ я знайшла гарну роботу з задовільною зарплатнею, інколи маю їздити у відрядження. Дитина зруйнує всі мої плани щодо подальшого навчання і кар’єри. До того ж у мене є хвороба, яку дитина може успадкувати генетично, і не дуже хочеться, щоб вона потім відчувала той же дискомфорт, що і я. Іноді дивлюсь на інших дівчат, що народили, і мені здається, що вони розмовляють лише про пелюшки. Можна сказати, що це не так, мовляв, багато хто з них займається саморозвитком, вони працюють та подорожують. Але особисто я не готова терпіти обмеження, пов’язані з народженням дитини – нічні чатування з немовлям на руках, залежність у бажаннях від когось іншого, перерва у роботи, дитячі хвороби, зміни моєї фігури … Діти - це величезна відповідальність. Я ціную свою свободу і свій комфорт, хоча дехто може назвати мене за це егоїсткою. Втім, я чесна сама з собою і суспільством – є кому народжувати і без мене».

Психотерапевти запевняють, що інколи це бажання у людей змінюється, вони народжують і розуміють, що можуть полюбити дитину. Засуджувати цей вибір, як і нав'язувати протилежну думку, — справа невдячна. Адже людина сама відповідальна за своє життя, і нічого поганого в її виборі немає.

Суми, давай, до побачення

Ще одна наша проблема – це бажання місцевих жителів пошукати кращої долі в інших, більш економічно розвинутих містах України чи за кордоном. Сумська область разом з підконтрольними уряду України частинами Донецької та Луганська областей, а також Вінницькою, Запорізькою, Миколаївською та Дніпропетровською стала одним з основних регіонів-донорів міжрегіональної міграції у 2019 р. Найчастіше сумчани обирають столицю, трохи меншою популярністю користуються Одеська, Харківська, Львівська та Івано-Франківська області.

Вичерпної інформації про те, скільки ж українців їздить працювати за кордон, немає. Залишається спиратися на дані Державної служби статистики за 2015-2017 роки, коли вони востаннє проводили ґрунтовне дослідження з цього приводу. Воно показало, що за цей період на заробітках перебувало 1 млн 303 тисячі українців.
За експертними оцінками, на постійній основі за кордоном працює 3,2 млн громадян України, а в окремі періоди - від 7 до 9 млн осіб. Держстат фіксує 11 країн, куди українці їздять на заробітки найчастіше. П'ятірка лідерів - Польща, Росія, Італія, Чехія та США.

Що далі?

Чисельність населення України продовжує скорочуватися під впливом кількох чинників. Про це у 2019 р. заявляв нині колишній міністр Кабінету міністрів Дмитро ДУБІЛЕТ на презентації проекту «Оцінка чисельності наявного населення України». Як зазначив посадовець, найбільше на скорочення населення впливають міграція і негативне співвідношення між народжуваністю і смертністю: «Є три великі блоки. Перший - окуповані території, другий - негативний тренд з міграції, у нас емігрують більше, ніж приїжджають назад, і третє, на жаль, це демографічний тренд, у нас смертей більше, ніж народжуваності». Нагадаємо, Кабінет міністрів представив результати оцінки чисельності наявного населення України, яке становить 37 млн. 289 тис. людей. Серед них – 20,01 млн жінок та 17,28 млн чоловіків. Ці дані, на жаль, не враховують населення, яке наразі перебуває на окупованих територіях. До речі, за інформацією Головного управління статистики у Сумській області, на Сумщині чисельність населення станом на 1 грудня 2019 р. становила 1 млн 69 тис. 38 осіб.

У 2019 в Україні народилося понад 300 тисяч немовлят – про це інформує Міністерство юстиції. І це найнижчий показник за часи незалежності країни. Наприклад, у1992 р. в Україні народилося майже 597 тис. дітей.

Серед лідерів за народжуваністю у 2019 р. були Дніпропетровська область - 22 703 малюків, Львівська – 21 916, Одеська – 21 075. Найменша народжуваність зафіксована у Луганській області – 5046, Чернігівській – 6165 та Сумській області – 6526. А у 2020 р. на Сумщині народилося ще менше дітей – 6002.

Чи є рішення?

Деякі країни намагаються компенсували падіння рівня народжуваності за рахунок мігрантів. Однак це перестає працювати, коли населення починає скорочуватися майже у кожній країні. Інші - йдуть шляхом заохочення та фінансового стимулювання або надають довші декретні відпустки для матерів та батьків, пропонують безкоштовний догляд за дітьми, але чіткої відповіді, чи це працює, наразі немає.

Наразі в ООН нарахували 43,99 млн українців, що виглядає не так песимістично як цифри нашого Кабміну. Але водночас в ООН прогнозують, що вже до 2050 р. ця кількість зменшиться до 35,2 мімлн. Згідно комплексного демографічного прогнозу для України на період до 2050 р. на відміну від країн Європи, рівень життя та величина природного приросту яких дають підстави сподіватися на продовження повільного збільшення людності (зокрема Швеції, Німеччини, Франції), в Україні (як і в Польщі та Росії) триватиме скорочення числа мешканців. Як демонструють демографічні прогнози, моделі й оцінки експертів, ймовірність того, що Україна в короткій чи середній перспективі досягне рівня простого відтворення дуже мала.

Загалом соціологічні опитування показують, що українська родина налаштована на дводітну сім’ю, але цьому перешкоджає низька зарплата, дороге житло, нерозвиненість соціальної інфраструктури, особливо для дітей до 6 років, через що виникають ті самі черги до садків. За вибірковими обстеженнями приблизно 40 % сімей мають дітей віком до 18 років. Із цих 40 % десь 75 відсотків мають одну дитину, 22-23 % — двох, і тільки 2-3 % — трьох і більше.

Порахували маленьких містян

Згідно інформації управління освіти і науки СМР, минулого тижня в Сумах завершили облік дітей шкільного віку, що проживають у міській територіальній громаді. Загальна кількість дітей від 6 до 18 років на сьогодні становить 30 609 осіб. З них 15 113 - дівчинки.
У вересні 2021 р. перший раз у перший клас прийшли 3 044 маленьких сумчан. Але у деяких школах залишалися вільні місця. Це пов’язано з тим, що заяви на вступ приймали лише за територією обслуговування. Середня наповнюваність в класах становить в середньому від 26 до 30 дітей. За інформацією обласного управління статистики, за останні шість років народжуваність у Сумах скоротилась більше, ніж на третину. Якщо у 2015 році в обласному центрі народились 2822 дитини, у 2021 році на 1168 менше.

Навіть китайців стає менше

У 2021 р. Китай оголосив, що подружжям буде дозволено мати трьох дітей, а не двох, як було раніше. Таке рішення було прийнято внаслідок зміни політики щодо народжуваності, адже останні дані показали різке зниження народжуваності в країні з найбільшою кількістю населення. Коефіцієнт народжуваності в Китаї становить 1,3, тобто нижче рівня, необхідного для підтримки стабільного населення. За даними Національного статистичного бюро, офіційно в 2020 р. народилося 12 ммлн немовлят, що на 18% (2.65 млн) менше, ніж у 2019 р. Китай повідомив про найповільніший приріст населення з початку 1960-х років, незважаючи на скасування в 2015 р. політики щодо можливості сімей мати одну дитину. Раніше, згідно з політикою щодо двох дітей у сім’ї, пари повинні були платити штраф за народження третьої дитини.