Героїчні батьки і діди. Проект "Країна героїв". Дню Перемоги 9 Травня і початку війни присвячується.

Михайло Павлович Карнаушенко народився 12 грудня 1906 року в селі Локня, тепер Сумського району Сумської області. Батько Михайла був бідним селянином. Освіту Михайло мав неповну середню. У п'ятнадцять років почав наймитувати, потім працював столяром, а також був на комсомольській роботі. У 1931 році закінчив фінансові курси, у цьому ж році вступив до ВКП(б)/КПРС. Працював бухгалтером, пізніше був обраний на посаду голови Краснянскої сільради Скадовського району.

З липня 1941 року брав участь у Великій Вітчизняній війні. У 1942 р. закінчив курси командного складу. Воював на Південно-Західному, 3-му Українському й 1-му Білоруському фронтах. Брав участь у Сталінградській військовій операції, у боях за звільнення Харкова та у ліквідації німецької армії під Нікополем.

У 1944 році у боях біля Південного Бугу був поранений і відправлений до госпіталю. Після одужання залишив госпіталь і наздогнав свій батальйон вже на польській землі.
1 серпня 1944 року батальйон гвардії старшого лейтенанта М. П. Карнаушенко одержав наказ першим форсувати річку Віслу. Незважаючи на нальоти фашистської авіації та на сильний опір супротивника, комбатові вдалося переправити на ворожий берег бійців батальйону за короткий строк і з мінімальними втратами (було поранено лише 27 радянських бійців). Пройшовши водний рубіж, батальйон відразу ж вступив у бій з нацистами. Німецька армія була вибита на 7 км вглиб, радянські війська розширили й закріпили плацдарм для подальшого наступу.

Німецькі війська втратили в цій операції 7 танків, 150 солдатів та офіцерів Вермахту, 6 автомашин та 6 зенітних гармат. Проте найголовнішим було саме те, що досягти такого успіху радянським військам вдалося з мінімальними втратами.

Указом від 24 березня 1945 року за мужність і проявлений героїзм у цьому бою, М. П. Карнаушенко був визнаний гідним звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна й медалі «Золота Зірка» (№ 7235). Також Михайло Павлович був кавалером ордена Трудового Червоного Прапору та ордена Олександра Невського, не кажучи вже про численні медалі.

У мирний час жив і працював у Херсонській області, у селищі Нововоронцівка. Був головою рибальського колгоспу «Завіти Ілліча» (з 1960 по 1969 р.р.),а згодом став головою виконкому сільської ради. Помер М.П.Карнаушенко 21 лютого 1975 року, похований у селищі Нововоронцівка.