Засоби масової інформації повідомили, що в черговий раз не відбулися державні торги на ремонт (утеплення) будівель, що належать установам бюджетної сфери Сумської області. Це вже третя спроба (як мінімум) влади «освоїти» Кіотські гроші. Гроші від продажу Японії української квоти на викиди парникових газів надійшли в Україну ще у 2009 році, згідно з Кіотським протоколом, і лежать під «вертикаллю» вже другий рік. Ці кошти мали би бути спрямовані на зменшення споживання енергії, а також на заміщення енергоносіїв, імпортованих в Україну.

«Войовничі» вигуки Азарова про перехід України на вугілля, сланцевий газ, торф і дрова не підкріплені жодними справами. Принаймні, тут у Сумській області, нам про це нічого не відомо. Дивись більше, місцева влада бездумно і безсистемно розтринькує мізерні бюджетні кошти на заходи, що спрямовані виключно на піар і не мають довгостроково ефекту для життя місцевої громади. Більше того, навіть ті ресурси, які напряму можуть бути спрямовані на зменшення залежності від відомого північного газового «наркосиндикату», не використовуються.

Хоча переваги місцевих видів палива очевидні, і поштовх для розвитку регіону може дати неабиякий, влада не поспішає переводити бюджетні заклади на місцеві види палива, які наявні в області в майже необмеженій кількості.

Далі цитата зі звіту голови Сумської ОДА Юрія Чмиря: «У Сумській області активно впроваджуються технології з енергоефективності та енергозбереження. У 2010 році Сумською обласною державною адміністрацією надано Національному агентству екологічних інвестицій України 69 проектів з утеплення фасадів будівель та заміни вікон на загальну суму 104 млн. гривень. Міністерством економічного розвитку та торгівлі України проведено тендер та визначено виконавця будівельних робіт. Підписано трьохсторонній договір на виконання будівельних робіт…»

Чому ж досі обіцянки Юрія Чмиря не реалізовуються? Про що буде звітувати голова Сумської ОДА навесні 2012 року? Один компетентний у галузі енергозбереження експерт так прокоментував мені нинішню ситуацію з Кіотськими грошами на Сумщині: «Вони там в Києві з нашими сумськими не можуть вирішити, хто ці гроші буде красти і в яких пропорціях».

Воно так і виглядає. Відома «регіональна» контора ВАТ «ПМК-45» вже намагалася «освоїти» Кіотські гроші. Навіть, тишком-нишком у 2010 році виграла тендер! Проте, і ця контора не потягнула «відкатних апетитів», тому задовольнилася ремонтом вулиці Ковпака в обласному центрі та іншими дрібними ремонтами доріг у Шостці й Охтирці.

Пригадалося, як у 2009 році під час свого візиту на Сумщину тодішній кандидат в Президенти України Віктор Янукович висміяв тодішню владу за спроби поширювати місцеві види палива. Дослівно сказано було таке: «Еті умнікі соломой собіраются топіть». Тоді Янукович пообіцяв жителям міста Путивль і надалі займатися газифікацією регіону.

Схоже, що у нинішніх «умників» топити газом немає грошей, а топити дровами немає ума. Тут жодні стратегії і комітети з реформ не допоможуть. Свій ум вони застосовують у двох площинах: щось «спартизанить» і щось попіарити. Жадоба державних мужів має непереборну силу і посада на це не впливає. Хоч ти Стратегію «Нова Сумщина» реалізовуєш, хоч бурову платформу купуєш.