Нарешті –  сталося!  А хтось казав, що нічого не буде? Тепер зрозуміло, чому остаточне затвердження Податкового кодексу перенесли на «після» місцевих виборів.

Після того, як Янукович і «товаріщі» поклали на лопатки судову систему,  здійснили конституційний переворот, «торганули» державним суверенітетом, намалювали собі результати місцевих виборів – це перша перемога людей. Не опозиції. Людей, які мерзли і стояли. Лібералізація правил ведення бізнесу народила в Україні клас вільних людей. Грошей у них у всіх не вистачить, щоб стати депутатами ВР, а от на те, щоб місяців так три влаштувати владі «геморой на майдані» - аж бігом! І злякала їх навіть не перспектива сплати додаткових податків. Їх злякала перспектива стати рабами власного дрібного бізнесу.

Вчорашня вистава в Борисполі –  свідчення страху перед власним народом, з яким влада не вибудувала комунікацію.  Як казав один мій знайомий на власну собаку, «раз боїться – значить, поважає». Головний висновок: поки влада боїться власного народу, то принаймні не буде залазити йому в кишеню. Глибоко.

Але будьмо уважні. Партія безкомпромісних ще може перемогти. Їм треба ваші гроші і за будь-яку ціну. З різних причин: для дотримання обіцянок перед МВФ, для нових мерседесів, для того, щоб збільшити видатки на ВР, Кабмін і Адміністрацію, для ЄВРО 2012. Забув:  для того, щоб вкрасти чергову порцію на добудові психдиспансеру чи діагностичному центрі. Хтось знає, для чого вони там, на Ковпака, закопують гроші?

Той, хто причетний хоч якимось чином до формування бюджету, знає, що на райдержадміністрації по новому фінплану не вистачає навіть на зарплату. На ту мізерну зарплату, яку службовці отримують без надбавок з обов’язковим тижнем за власний рахунок.

Український народ – це єдине, на що пресловута вертикаль влади ще не поширюється. Будується вона насправді просто. Треба робити те, що обіцяли перед виборами, а не «клепати» нову тоталітарну імперію влади.