Сумська ОУНБ пропонує корисну інформацію про «дідівщину» серед учнівської молоді, або булінг: проблему номер один в освітньому середовищі.
     Шкільне цькування або шкільний булінг (англ. school bullying) – загальний термін, яким означають систематичні переслідування, з образами і цькуванням, упереджене ставлення у навчальному закладі. Зазвичай, термін означає переслідування серед учнів, рідше зустрічається цькування учнів вчителями, ще рідше – цькування вчителя учнями. Дещо частіше за інших дітей піддаються булінгу сором’язливі, зі зразковою поведінкою діти, а також діти, які, в силу різних життєвих обставин, «замкнуті в собі», а також діти з сімей з низьким рівнем прибутку. [1]

     Нині українське суспільство потерпає від руйнівної духовно-моральної кризи. Нечувана дитяча жорстокість і байдужість людей вражає… Проблема шкільного булінгу набирає шалених обертів в Україні (динаміка булінгу 2018 року: ображали інших – 35%; були ображені – 38,9%, із них - 50% з малозабезпечених сімей).[2] Насильство серед дітей останнім часом надзвичайно загострилося і стає поширеним явищем, яке не варто замовчувати. Це злочин! І йому треба протистояти як у своєму середовищі, так і на державному рівні. Адже діти мають право не тільки на освіту, але й на безпечне право її отримання.

     У січні цього року набув чинності Закон України № 2657 - VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який формує основні напрямки його протидії та захист прав дітей.

     Нарешті в Україні заговорили голосно про проблему булінгу. В ситуацію втрутились авторитетні люди країни. Серед них і письменники.

     Повість сучасної української письменниці Юлії Чернієнко «Вирок Міри», за яку вона здобула премію Всеукраїнського конкурсу рукопису прози «Крилатий Лев» і спеціальну відзнаку часопису «Дзвін», знайомить читача з непереборним жахом, який відчуває учениця через шкільне цькування. Автор доносить до нас інформацію про реальність проблеми і весь трагізм ситуації…

Чернієнко Ю. Вирок Міри : повість (скорочено) // Дзвін. – 2018. – №9. – С. 9-54.

     «… Міри не було, проте кожен колишній однокласник не може її забути. Вони проти своєї волі пам’ятають ту дівчину, яка повстала проти них і перемогла… навіть ціною власної смерти…

     І хоча ніхто ніколи не приносив свіжих квітів на її могилу, Міра всміхається з фотографії. Лагідно. Ледь помітно.

     Ніби знає, що змінила світ». [3]

     Ось так драматично закінчилося життя випускниці престижного українського ліцею. Кожен день її буття у навчальному закладі «перетворився на тягучий у своїй безнадійності, безкінечно жахливий сон». Юна, добра, красива, інтелектуальна учениця, але з незаможної родини, почувалася у своєму класі ізгоєм та дівчинкою для биття. Якщо Міра не така, як вони, то, «безперечно, не гідна їхнього товариства»! Одяг з «секонду», макарони на вечерю і… повсякчасна самотність… А Міра так любила життя!

     Як посміла бути поруч з «золотою молоддю»? Сидіти, розмовляти та ще й навчатися в елітному класі, яким маніпулює така собі невгамовна «староста»… «Мусиш бути тільки тінню тих, кому життя щедрою рукою офірує усе»: красивий будинок, іномарку, друзів, модний одяг, модерновий мобільний телефон, ласощі, відпочинок за кордоном, лагідних вчителів… Відверто кажучи – впливових, високопоставлених, забезпечених батьків.

     Доречним буде тлумачення слова, яким так пишаються деякі люди, що мають владу та гроші і користуються всіма привілеями стану, уявили себе вершками суспільства. В наш час цим виразом прийнято називати кращих представників еліти.
Еліта (франц. elite — найкраще, добірне) — сукупність людей, які вирізняються в суспільному середовищі своїми авторитетом, моральністю, інтелектом, а тому визначаються як найкращі представники суспільства.[4]

     Клас цькував дівчину не по-людськи, з особливою звірячою жорстокістю, що нагадувало вовчу зграю на полюванні. Але ні! Вовки ніколи не дозволять собі те, що Homo sapiens. Різниця в тому, що очолити «людську зграю» може людина нещадна, надмірно амбітна і нерозумна. А в дикій природі домінантом стає не найсильніший, а розумний, досвідчений, кмітливий. Ієрархія тут носить альтруїстичний характер.

     З блакитних екранів та соціальних мереж все частіше лунає звинувачення в бік шкільних викладачів… А чи є недбальство вчителів? Так! Безумовно є, але не в такій мірі… В першу чергу відповідальність лежить на батьках. Саме вони мають значний важіль впливу на свою дитину.

     Якщо в вихованні бажаний результат не досягається, то від самого початку винна сім’я, де закладаються чільні риси характеру дитини. Родина має щільно взаємодіяти з усіма установами дошкільного виховання: дитячими садками, спортивними секціями, естетичними закладами.

     Для формування особистості дитини найбільш сприятливий сензитивний (дошкільний) період розвитку. По-Монтессорі саме у віці від 2,5 до 6 років закладаються основи соціальної поведінки. Дитина починає активно цікавитися формами ввічливої поведінки. Опанування іншими (неввічливими) способами поведінки відбувається, само собою, з навколишнього середовища. [5]

     Усі ми є заручниками глобальної проблеми булінгу. Україна – в першій десятці серед країн Європи по поширенню шкільного терору. [6] Тому наше загальне завдання – підняти рівень свідомості учнівської молоді та її відповідальності за скоєне. Українське суспільство, як ніколи, потребує вихованих і високоосвічених фахівців.
Будьмо уважні і небайдужі до проблем дітей – майбутнього нашої держави! Адже гідна країна будується на любові та культурі.

•   Закон України № 2657 – VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу(цькуванню)» // Голос України. – 2019. – № 11. С.16.
•  Булінг. Нові механізми протидії цькуванню : рекомендації фахівців // Завуч. – 2019. – №5. – С.6-77.
•  Терн Г. Терпіти не можна, сказати : протидія булінгу / Г. Терн // Жінка. – 2019. – №10. – С.38-39.
• No blame approach": методика без звинувачень // Психолог. – 2018. – № 21-22 (листоп.).– C. 46-57.
• Алексєєнко Т. Ф. Явища мобінгу та булінгу в стосунках групи і особистості  / Т. Ф. Алексєєнко // Шлях освіти. – 2012. – № 2 – C.12-16.
• Бєляєва О. Булінг у шкільному середовищі: теорія та практика / О. Бєляєва  // Психолог. – 2017. – № 17-18 (верес.) – C. 1-16.
• Берзіня О. О. Профілактика виникнення та подолання виявів булінгу в дитячому середовищі / О. О. Берзіня // Основи здоров’я. – 2018. – № 7.– C. 2-8.
•   Бугайчук А. « Дідівщина» у школі, або булінг: проблема, яку не варто замовчувати     / А. Бугайчук // Директор школи. – 2019. – № 1(січ.).– C. 16-23.
•   Булінг в українських школах: дослідження UNICEF Ukraine // Директор школи. – 2017. – № 1-2 (січ.). – C. 7-11. 
•   Булінг // Психолог. – 2019. – № 1 (січ.). – C. 3-97.
• Веленко А. Протидія булінгу: заняття з елементами тренінгу для учнів 5–10-х класів / А. Веленко // Психолог. – 2018. – № 3-4 (лют.). – C. 50-57.
• Воликова С. В. Школьное насилие и суицидальное поведение детей и подростков  / С. В. Воликова, А. В. Нифонтова, А. Б. Холмогорова // Вопросы психологии. – 2013. – № 2. – C. 24-30.
•   Діти воєнного конфлікту: профілактичні заходи в умовах навчального закладу // Завуч. – 2015. – № 4 (лют.). – C. 31-37.
• Качан О. А. Інноваційний урок софтболу та протидії булінгу: для учнів 9-11 класів / О. А. Качан // Фізичне виховання в рідній школі. – 2018. – № 1. – C. 29-35.
• Качан О. А. Спорт заради розвитку – нова концепція фізичного виховання в Україні / О. А. Качан // Фізичне виховання в рідній школі. – 2017. – № 6. – C. 25-28.
• Красоткіна Н. Задумайся: вірші / Н. Красоткіна // Початкова школа. – 2018. – № 12. – C. 55.
•   Луценко О. Л. Булінг по-дорослому": психологічні особливості жертв цькування у педагогічному середовищі / О. Л. Луценко // Практична психологія та соціальна робота. – 2013. – № 11 – C. 43-49.
• Мандзюк Д. Булінг / Д. Мандзюк // Країна. – 2018. – № 42 (листоп.). – C. 28-29.
• Попова О. Діти в умовах травматичної кризи: Адаптація та психологічний супровід / О. Попова // Психолог. – 2015. – № 11-12 (черв.). – C. 1-25 (вкладка).
•   Фалько Я. Семантика найновіших слів іноземного походження та проблеми слововживання / Я. Фалько // Початкова школа. – 2018. – N 6. – C. 59-61.
• Шкільний мобінг, булінг... Схоже?: недитячі проблеми дитячого суспільства        // Завуч. – 2016. – № 21 (листоп.). – C. 29-30.

     1. Шкільне цькування [Електронний ресурс] : Вікіпедія: вільна енциклопедія : веб-сайт.– Електрон. дані та прогр. – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F#cite_note-1 (дата звернення: 01.04.2019). – Назва з екрана.
     2. Балакірєва О. Насильство та булінг в освітньому середовищі [Електронний ресурс] : результати соціологічного дослідження «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді (HBSC)» // Український інститут соціологічних досліджень ім. О. Яременка : веб-сайт – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу:
http://kubg.edu.ua/images/stories/podii/2018/10_26_bullying_02.pdf (дата звернення: 01.04.2019). – Назва з екрана.
     3. Черненко Ю. Вирок Міри : повість (скорочено) //Дзвін. – 2018. – №9. – С. 9-54.
     4. Еліта [Електронний ресурс] // Історія України : веб-сайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: https://histua.com/slovnik/e/elita (дата звернення: 01.04.2019). – Назва з екрана.
     5. Сензитивні періоди розвитку малюка від 0 до 6 років по-Монтессорі [Електронний ресурс] // Сучасні методики розвитку малюків : веб-сайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: http://igry-maluk.blogspot.com/2014/08/0-6.html (дата звернення: 01.04.2019). – Назва з екрана.
     6. Безп’ятчук Ж. Булінг у школі: чому українські діти такі жорстокі? [Електронний ресурс] // ВВС. NEWS Україна : веб-сайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/features-44425003 (дата звернення: 01.04.2019). – Назва з екрана.
     7. Вовча зграя [Електронний ресурс] // Моя освіта: реферати, конспекти, доповіді : веб-сайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: http://moyaosvita.com.ua/tvarunu/vovcha-zgraya/ (дата звернення: 01.04.2019). – Назва з екрана.