Демократичний лад у ХХI столітті є основним для більшості країн, але для України демократичність та народовладдя завжди були якщо не основою, то постійним орієнтиром, до якого треба прагнути. І хоч ми не так давно почали будувати власну демократичну державу, коріння народовладдя у свідомості українців іде у сиву давнину. Саме наше вічне прагнення до свободи допомогло нам не втратити ідентичність та зберегти себе.
     Сьогодні ми тільки вчимося жити в по-справжньому демократичній країні, у нас формуються нові політичні інститути, складниками яких є утвердження принципів демократії та політичного плюралізму, забезпечення прав і свобод громадян, формування системи самоврядування, створення дієвих інститутів громадянського суспільства. Інколи нам буває важко, інколи хочеться простих та швидких рішень. Та слід завжди пам’ятати, що історично демократичний шлях України був визначений багато століть тому.
     Серед істориків досі немає консенсусу щодо коріння української державності, проте однозначно період Київської Русі, став якщо не найпершим, то основоположним етапом. До здобутків державності часів Київської Русі ми відносимо вічовий принцип, який втілював ідею народної влади та право втручатися в княжі справи. Характерною рисою князівської влади в той час була відсутність абсолютної влади в князя. Під час прийняття рішення він завжди радився з боярами. Боярська рада існувала як противага князівському єдиновладдю. Державний устрій України – Русі мав усі передумови для створення й надалі інститутів представницької демократії. Тогочасне віче можна розглядати як орган народоправства, що функціонував як загальні збори громадян міста.
     Окрему роль в становленні та формуванні демократичних традицій в Україні відіграло козацтво. В той час главою держави був Гетьман, який являвся військовим головнокомандувачем та вищою судовою інстанцією. Всі посади, включаючи гетьманську, були виборними, що є першою ознакою саме демократичного ладу. Особливість Гетьманщини, виявилася, зокрема, у виборності органів публічної влади та їх фактичній підзвітності виборцям із помітною роллю колегіальних установ – рад різних рівнів.
     На початку ХХ ст. з пожвавленням національного руху в Україні виникли перші політичні партії. Найбільш відомою стала Революційна Українська Партія (РУП), яка була заснована в 1900 році в Харкові членами студентських громадських гуртків. РУП стала своєрідним фундаментом та зразком для інших політичних партій і вже в 1902 році була створена Українська національна партія (УНП), яка виступила за побудову самостійної демократичної держави. Надалі діяльність політичних партій, в зв’язку з поразкою революції 1905 – 1907  років, перестала бути масовою, їх керівні центри та друковані органи змушені були емігрувати. Проте яскравий спалах української державності відбувся у 1917 – 1921 роках. У результаті революційних подій на короткий час виникла Українська Народна Республіка. Ця держава, фундаментом якої була демократична основа, заклала підвалини для проголошення Незалежності України.